Тигнян Володимир Олександрович

Володи́мир Олекса́ндрович Тигня́н — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Тигнян Володимир Олександрович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 4 листопада 1989(1989-11-04)
Катеринівка
Смерть 16 січня 2015(2015-01-16) (25 років)
Польове, Шахтарський район
Поховання Кропивницький
Військова служба
Роки служби 2014-2015
Приналежність  Україна
Вид ЗС  Збройні сили
Рід військ  Танкові війська
Формування
 300 НТП
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Короткий життєпис

Навчався в Катеринівській загальноосвітній школі І — ІІІ ступенів до 6-го класу, згодом родина переїздить до селища Нового, звідти — до Кіровограда. 2008 року закінчив ПТУ № 8, муляр, монтажник сталевих та залізобетонних конструкцій, електрозварник ручного зварювання. В 2009—2010 роках проходив строкову службу, навчальний центр «Десна».

Мобілізований в жовтні 2014-го, механік-водій, 300-й навчальний танковий полк — 169-й навчальний центр Сухопутних військ. Командир відділення навчально-танкового взводу, навчав новоприбулих солдатів. На передовій доводилося голодувати, виручав хист рибалки.

16 січня 2015-го загинув поблизу кургану «Гостра Могила» біля селища Польове (Шахтарський район): після мінометного обстрілу бойова машина вийшла з ладу, загорілася, Володимир скерував її у ставок. Двом членам екіпажу вдалося вибратися, Володимира Тигняна не змогли витягти — заклинило люк.

Похований у місті Кіровоград, Рівненське кладовище. Без Володимира лишилися мама Лада Миколаївна, брат-близнюк Валерій та сестра.

Нагороди та вшанування
  • Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
  • 9 квітня 2015 року на будівлі Катеринівської школи, де навчався Володимир, відкрили меморіальну дошку його честі.
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 16 січня[2][3].

Примітки
  1. Указ Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 16 січня 2022. Процитовано 16 січня 2022.
  3.  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 16 січня на YouTube

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.