Тисяк Василь

Василь Тисяк (21 жовтня 1900(19001021), Велдіж, Долинський повіт — 5 липня 1967, Торонто, Канада) — український співак, лірично-драматичний тенор. Виконавець Стрілецьких пісень.

Василь Тисяк
Зображення
Основна інформація
Дата народження 21 жовтня 1900(1900-10-21)
Місце народження Шевченкове, Вигодська селищна громада, Калуський район, Івано-Франківська область
Дата смерті 5 липня 1967(1967-07-05)
Місце смерті Торонто,  Канада
Громадянство  Австро-Угорщина
 Польща
 Українська держава (1941)
 Канада
Національність українець
Професії музикант
Праця в операх Львівська опера
Варшавська опера
Співацький голос тенор

Життєпис

Народився у селі Велдіж (Галичина, Австро-Угорщина) (нині — с. Шевченкове, Долинського району, Івано-Франківської області). Навчався у Львові, Варшаві, Празі й Мілані. Лауреат конкурсу співаків у Відні (1932).

У сімнадцять років, після навчання в Долинській гімназії, поїхав добровольцем у Січові Стрільці, де був хорунжим, а згодом в Українську Галицьку армію.

З 1919 року в Чехії, закінчує в Празі факультет права, Dr Juris(1922). Згодом здобуває мистецьку освіту в Празі, в Варшаві і в Мілані.

З 1933 року був співаком Варшавської Опери, а з 1941 по 1944 першим тенором Львівського Оперного Театру. Львів, Варшава, Прага, Відень, Мадрид, Брюссель, Париж аплодували співаку, який виконував провідні ролі в операх. Василь Тисяк співав на десяти мовах, був зайнятий у 56 операх, в 14 з яких виконував головні ролі. Найкращі ролі: Фауст (в однойменній опері Ш. Ґуно), Каварадоссі («Тоска» Дж. Пуччіні), Хозе («Кармен» Ж. Бізе), Радамес («Аїда» Дж. Верді).

З 1945 року в еміграції в Парижі, виступав у Барселоні та Мадриді (1948).

3 1951 по 1967 роки співак проживав у Торонто в Канаді. Оскільки в той час там не було оперного театру то виступав перед українськомовною публікою та співпрацював із капелою бандуристів Григорія Китастого. Остання його участь в опері відбулася 21 березня 1957 року. Це було концертне виконання опери «Купало» А. Вахнянина, де на сцені разом із ним співали Михайло Голинський, Йосип Гошуляк, Віра Левицька й Лідія Склепкович. Диригував маестро Лев Туркевич.

Помер Василь Тисяк від серцевого нападу 5 липня 1967 року. На могильному камені за заповітом співака висічено козацьку шаблю і хрест та напис «Ой, чужино – чужинонько, як у тобі студенонько».

Вшанування пам'яті
  • 25 жовтня 1995 року в його рідному селі Шевченкове відкрито меморіальну дошку.[1]

Примітки
  1. Голос любові і туги

Література
  • Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр : [монографія] : Ч.ІІ. – Івано-Франківськ, «Плай» 2012. – С.332-333
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. Т. 9. — Львів, 2000. — С. 3210.
  • Олійник В. Європейський тенор з Велдіжа [Текст]: худ.-докум. нарис / Василь Олійник. — Долина, 2000. — 40 с. : іл.
  • Популярний галицький співак // Михальчишин Я. З музикою крізь життя / Ярослав Михальчишин. — Львів, 1992. — С. 86 — 88.
  • Тисяк Василь // Ярич І. 1000-ліття в обличчях / Іван Ярич. — Івано-Франківськ, 2003. — С. 237—238.
  • Васильович В. Європейський тенор знову лунав у Шевченковому / В. Васильович // Свіча. — 2000. — 8 листоп.
  • Олійник В. Голос любові і туги / Василь Олійник // Перевал. — 2003. — № 3/4. — С. 33 — 43.
  • Олійник В. Європейський тенор з Велдіжа / Василь Олійник // Галичина. — 1996. — 18 трав. — С. 7.
  • Олійник В. Європейський тенор з Велдіжа / Василь Олійник // Свіча. — 1996. — 24 січ.
  • Ровенчак О. Європейський тенор з Велдіжа / Оксана Ровенчак // Галичина. — 2000. — 15 листоп. — С. 7.
  • Ровенчак О. Канадський оперний співак — наш земляк / Оксана Ровенчак // Галичина. — 1995. — 15 листоп.
  • Чудик І. Воскресіння із забуття / Іван Чудик // Свіча. — 1995. — 28 жовт.
  • Видатні особистості Долинщини // http://dolyna-online.at.ua/index/0-15

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.