Тиха дипломатія

Ти́ха диплома́тія — досягнення цілей зовнішньої політики через офіційні канали, без публічних заяв чи дій. Це стандартний механізм досягнення фактично будь-якої мети зовнішньої політики, який став політичною проблемою у Сполучених Штатах наприкінці 1970-х і 1980-х, коли консервативні критики політики адміністрації Картера і прибічники політики адміністрації Рейґана почали стверджувати, що американська зовнішня політика в галузі прав людини щодо «дружніх» (антикомуністичних) режимів повинна у більшості випадків обмежуватись винятково тихою дипломатією.