Тищенко Микола Іванович

Микола Іванович Тищенко (рос. Николай Иванович Тищенко; 10 грудня 1926, Саловка, Воронезька губернія (нині у складі смт Ольховатка, Воронезька область) 10 травня 1981, Москва) — радянський футболіст. Захисник, усю професіональну кар'єру провів у «Спартаку» (Москва). Триразовий чемпіон СРСР, олімпійський чемпіон 1956, заслужений майстер спорту СРСР (1957). Провів 12 ігор за збірну СРСР. Орден «Знак Пошани» (1957).

Микола Тищенко
Особисті дані
Повне ім'я Микола Іванович Тищенко
(рос. Николай Иванович Тищенко)
Народження 10 грудня 1926(1926-12-10)
  Саловка, Воронезька губернія (нині у складі смт Ольховатка, Воронезька область)
Смерть 10 травня 1981(1981-05-10) (54 роки)
  Москва
Поховання Q4271710?
Зріст 183 см
Вага 80 кг
Прізвисько Хохол
Громадянство  СРСР
Позиція правий захисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1951—1958«Спартак» (Москва)106 (0)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1954—1956  СРСР 12 (0)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Життєпис

Почав грати 1942 року в Любліно в команді залізничного технікуму, згодом виступав за армійські колективи і «Локомотив» (Любліно).

З 1951 року — в московському «Спартаку». За 8 сезонів у складі клубу (1951—1958) тричі ставав чемпіоном країни, двічі — віце-чемпіоном і один раз здобував «бронзу». Також грав у чемпіонському для «Спартака» сезоні 1958, але медалі не отримав, оскільки провів менше, ніж 50 % поєдинків.

Невисокий і потужний гравець, відзначався швидкістю і хорошим ривком. Був відважним і вимогливим на полі, партнери виділяли його бійцівський характер.

Відомим став випадок у півфіналі Олімпіади-1956 під час гри СРСРБолгарія — під кінець основного часу рахунок залишався 0:0, а в одному з епізодів Тищенко невдало впав і зламав ключицю. Оскільки заміни тоді були недозволені, футболіст вмовив лікаря накласти пов'язку і з важкою травмою провів увесь додатковий час, взявши участь в обидвох результативних комбінаціях своєї команди — 2:1.

Тренер СДЮШОР «Спартак» (Москва): 1960—1964, 1966—1981. Старший тренер «Спартака-клубна» у 1963—1964 роках. В сезоні 1965 був одним з тренерів головної команди «Спартака» (Москва).

Помер у Москві 10 травня 1981 року. Після смерті видатного футболіста було організовано традиційний дитячий турнір пам'яті Миколи Тищенка.

Титули та досягнення

  • Чемпіон СРСР: 1952, 1953 і 1956
  • чемпіон Спартакіади народів СРСР: 1956
  • олімпійський чемпіон: 1956
  • у списку 33 найкращих: 1 раз (1956, під № 1)

Посилання

Література

  • Соскин А. Всё о футболе. Страны. Клубы. Турниры. Футболисты. Тренеры. Судьи. — Москва: Физкультура и спорт, 1972. — С. 356
  • Нисенбойм Э., Расинский В. «Спартак» Москва. Официальная история 1922—2002. — Москва, 2002. ISBN 5-902215-01-3
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.