Тканинна інженерія
Ткани́нна інженерія (англ. tissue engineering) - створення нових тканин і органів для терапевтичної реконструкції пошкодженого органу за допомогою доставки в потрібну область опорних структур, клітин, молекулярних і механічних сигналів для регенерації[1].
Звичайні імплантати з інертних матеріалів можуть усунути тільки фізичні і механічні недоліки пошкоджених тканин. Метою тканинної інженерії є відновлення біологічних (метаболічних) функцій, тобто регенерацію тканини, а не просте заміщення її синтетичним матеріалом.
Опис технології
Створення імплантату тканинної наноінженерії (графта) включає кілька етапів:
- відбір і культивування власного або донорського клітинного матеріалу;
- розробка спеціального носія для клітин (матриці) на основі біосумісних матеріалів;
- нанесення культури клітин на матрицю і розмноження клітин у біореакторі зі спеціальними умовами культивування ;
- безпосереднє впровадження графта в область ураженого органу або попереднє розміщення в області, що добре забезпечується кров'ю, для дозрівання і формування мікроциркуляції всередині графта (напівфабрикату).
Застосування в Україні
Методи тканинної інженерії використовуються при реабілітації бійців АТО[2] (відновлення кісток та шкіри).
Примітки
- тканевая инженерия(рос.)
- Біотех-реабілітація поранених - People’s Project.com. People’s Project.com (uk-UA). Процитовано 21 лютого 2016.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.