Напівфабрикат

Напівфабрика́т — продукція, що підлягає подальшій обробці або використовується як складова частина іншого складнішого виду продукції.

Отримання панелей-напівфабрикатів для будівництва

Спорудження будинку з панелей-напівфабрикатів

Напівфабрикат одночасно є предметом праці та продуктом праці. Як предмет праці, напівфабрикат може бути предметом споживання, в тому числі — сировиною. Як продукт праці напівфабрикат є результатом праці. ДСТУ 2391-94 визначає Напівфабрикат як предмет праці, який підлягає подальшому оброблюванню на підприємстві-споживачеві[1].

Окремі напівфабрикати можуть одночасно бути й сировиною, і готовим виробом. Наприклад, мило рідке може використовуватись як напівфабрикат при виготовленні складніших господарських або косметичних товарів, а може бути спожите як готовий самостійний продукт.

Розрізняють напівфабрикати власного виробництва й ті, що їх одержують з інших підприємств (куповані).

На підприємстві напівфабрикатами є всі продукти праці, процес обробки яких закінчено в даному цеху підприємства, але які підлягають подальшій обробці в інших основних цехах. Наприклад, виплавлений на металургійному комбінаті чавун є напівфабрикатом, з якого на тому ж комбінаті виробляється сталь.

До купованих напівфабрикатах відносяться вироби, що надходять в результаті виробничої кооперації. Наприклад, на машинобудівних заводах до них належать виливки, поковки, деталі й вузли машин, що надходять зі спеціалізованих металургійних і машинобудівних заводів.

Напівфабрикати найчастіше використовують у харчовій промисловості, будівництві, металургії, легкій промисловості.