Ткаченко Михайло Миколайович

Михайло Миколайович Ткаченко (рос. Михаил Николаевич Ткаченко; 28 серпня 1922, Бешенковичі 9 березня 1948, Брашов, Румунія) — льотчик-штурмовик, Герой Радянського Союзу, капітан.

Ткаченко Михайло Миколайович
Народження 28 серпня 1922(1922-08-28)
Бешенковичі, Лепельський повітd, Вітебська губернія, РСФРР
Смерть 9 березня 1948(1948-03-09) (25 років)
Брашов, Румунія
Поховання Друге християнське кладовище Одеси
Країна  Білорусь
 СРСР
Партія КПРС
Звання капітан
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди

Біографія

Михайло Ткаченко народився в містечку Бешенковичі (нині міське селище Вітебської області) 28 серпня 1922 року в родині селянина. Білорус. Закінчив 2 курси сільськогосподарського технікуму.

У 1940 вступив до лав Червоної Армії, через 2 роки закінчив Новосибірську військово-авіаційну школу пілотів.

У грудні 1942 року М. Ткаченко був відправлений на фронт Великої Вітчизняної війни. Воював у складі 210-го штурмового авіаційного полку, в якому він був командиром ланки. Брав участь в боях на Північному Кавказі, Україні, в Криму, Румунії, Угорщині. На початок 1944 року здійснив 103 бойових вильоти на штурмовку об'єктів супротивника, в 7 боях збив 1 літак супротивника.

У 1943 вступив в ВКП (б).

Після закінчення війни М. Ткаченко продовжував служити у ВПС. Деякий час після війни разом зі своїм 210-м ШАП (в складі окупаційних військ) Михайло Ткаченко жив в румунському місті Орадеа-Маре. У 1948 полк був евакуйований до Одеси. Але перед самим від'їздом, в 1948 році, Михайло Ткаченко помер від нещасного випадку в місті Брашов, де він перебував останні півроку з авіаційною частиною. За словами командира ескадрильї, в якій служив Ткаченко, Михайла Нємцова, під час останньої зустрічі з товаришами по службі льотчик вийшов подихати свіжим повітрям, а потім його знайшли мертвим біля сусіднього будинку. У тому місці, де він курив, провисали електродроти, вони були оголені і під струмом. Труну з небіжчиком було перевезений до Одеси і там поховали.

Звання Героя Радянського Союзу Михайло Ткаченко отримав 13 квітня 1944 роки після боїв за Севастополь під час Кримської операції.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.