Ткаченко Ніна Яківна

Ніна Яківна Ткаченко — поетеса-лірик, лауреат обласної журналістської премії імені Василя Блакитного, член Національної спілки письменників[1].

Життєпис

Ніна Ткаченко народилася 3 грудня 1953 року на Поділлі. Її мала батьківщина — село Лісниче Бершадського району Вінницької області.

Талант поета прокинувся у Ніни ще в дитинстві. Її надихала мальовнича та живописна подільська природа. Перший вірш письменниці було надрукованоно у районній газеті, ще коли дівчина навчалася у шостому класі. З тих пір перо поетеси не списується і не ламається.

Після школи вступає до Київського державного університету імені Тараса Шевченка, на факультет журналістики.

По закінченню вузу уже дипломовану журналістку направляють на роботу до міста Прилуки, що на Чернігівщині.

В 1976 році Ніна Ткаченко очолює редакцію Прилуцького міськрайонного радіомовлення. З того часу незмінно очолює редакцію.

Працювала позаштатним кореспондентом газети «Деснянська правда».

Чоловік Ніни Яківни — Микола Ткаченко (Чорновус)[1], родом із Гребінки. Він теж був поетом та журналістом, очолював міськрайонну газету «Правда Прилуччини». Але через тяжку невиліковну хворобу чоловік рано помер. Збірка «Із вереснем віч-на-віч» присвячена саме пам'яті Миколи Ткаченка.

У 2000 році прийнята до Національної спілки письменників України. Авторка поетичних збірок «Душа висвічує зорі» (1995), «Пізнє причастя» (1999), «На околицях літа» (2003), «Освідчення синього вітру» (2003), «Спалах»(2008).

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.