Тодоров Аркадій Дмитрович

Арка́дій Дми́трович То́доров (*1852 — †1927, м. Одеса) — інженер, відомий архітектор.

Тодоров Аркадій Дмитрович
Народився
Одеса
Помер
Одеса
Діяльність архітектор, інженер

Життєпис

Навчався в Санкт-Петербурзькому будівельному училищі у 1871—1876 рр.

Був призначений молодшим інженером будівельного відділення Бесарабського губернського правління.

В 1878 р. переїхав до Одеси, займався приватною практикою — проектуванням та будівництвом житлових будинків. До 1883 р. був архітектором Товариства взаємного страхування. З 1879 р. також працював архітектором в Міській управі. Згодом — архітектор Херсонської епархії.

В 1883 р. був обраний одним з міських архітекторів Одеси і членом Одеського відділення Імператорського Російського технічного товариства. З 1891 р. член ради Одеського товариства витончених мистецтв.

Спроектував і збудував промислові будівлі корпусів вагоноремонтних майстерень та ін., які за своїми рішеннями на десятки років йшли попереду промислового будівництва Одеси. Унікальні споруди А. Тодорова це і криті корпуси Нового ринку (1891—1911) при участі ін. архітекторів.

З 1920 по 1927 р.р. працював в ВО «Пайбуд» і комісії по рецензуванню перепланування Одеси.

Відомі роботи

Одеса
  • Гуртожиток Новоросійського університету Попечительства про недостатніх студентів, 1881 р., вул. Мечнікова, 4[1]
  • Нічліжний притулок барона Масса, 1880—1881 рр., Старопортофранківська вул., 28
  • Міські бійні, 1883 р., вул. Чорноморського козацтва, 80[2]
  • Будинок М. М. Пащенка, 1883 р., Приморська вул., 16[3]
  • Олексіївська церква на Молдаванці, 1887—1888 рр., Олексіївська пл. (не збереглась, відбудована)
  • Вознесенська церква на Слобідці Романівці, 1888 р., вул. Ширшова, 20
  • Початкове училище з Пантелеймонівською церквою  на Куяльнику, 1886 р.
  • Корпуси Нового базару, ? — 1896 р., Торгова вул., 26
  • Дворовий будинок-особняк художника А. Швейкевича, 1899 р., Князівська вул., 2)[4]
  • Будинок П. А. Манжелея, 1901 р., вул. Мечнікова, 42 (з боку вул. 10-го квітня)[5]
  • Будинок Р. А. і Є. І. Гудлет, 1902 р., Ніжинська вул., 75[6]

інші населені пункти

Реконструкції
  • Будинок Е. Шпака — вул. Рішел'євська 64, Одеса (1881).
  • Хрестовоздвиженська церква архієрейського будинку — Одеса (1890-ті).
  • Свято-Троїцька церква — Одеса (1900—1908).
  • Преображенський собор — Одеса (1911).

Примітки
  1. В. Самодурова. Именные стипендии в контексте истории благотворительности и меценатства в Новороссийском университете
  2. Одесские новости", № 4660 від 25.06.1899
  3. «Одеса, Приморська вулиця, 16». Сайт «Домофото»
  4. «Князівська вулиця, 2 / Старопортофранківська вулиця, 3 / Новосельського вулиця, 6». Сайт «Домофото»
  5. «Одеса, Мечникова вулиця, 42 / 10-го Квітня вулиця, (?)». Сайт «Домофото»
  6. «Одеса, Ніжинська вулиця, 75». Сайт «Домофото»
  7. Г. В. Барановский. Юбилейный сборник сведений о деятельности бывших воспитанников Института гражданских инженеров (Строительного училища) 1842-1892. (Вып. 1). — СПб.: Типо-литогр. К. Л. Пентковского, 1893, С. 346

Література
  • В. Пилявский. Здания, сооружения, памятники Одессы и из зодчие. Справочник. Одесса, 2010. С. 237.
  • В. Пилявский. Зодчие Одессы. Одесса, 2010. С. 88-89.
  • В. Пилявский. Архитектура Одессы: стиль и время. Одесса, 2010. С. 32,33, 37, 38, 51.
  • В. Сердюк. Олександро-Невська церква — втрачена святиня с. Баштиного // Інгульський Степ. Київ, 2018. С. 169—178.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.