Толстой Петро

Граф (1724—1727) Петро Петрович Толстой (1686 — 24 жовтня 1728) — ніжинський полковник у 1719—1727 рр. Другий син першого графа Толстого, родоначальник молодшої лінії графського роду Толстих .

Толстой Петро
Народився	1686(1686)
Помер	24 жовтня 1728(1728-10-24) ·епілепсія
Підданство	Московське царство
Діяльність	Ніжинський полковник
Титул	граф
Рід	Толстіd
Батько	Петро Андрійович Толстой
Мати	Solomonida Dubrovskayad[1]
Брати, сестри	Ivan Petrovitch Tolstoyd
У шлюбі з	Ulyana Skoropadskayad
Діти	Anastasiya Tolstayad і Aleksandr Tolstoyd[1]

|ширина=

У 1718 р. Петро I посватав за Петра Толстого молодшу дочку гетьмана Івана Скоропадського від його другого шлюбу з Анастасією Маркович — Уляну (Анастасію) Скоропадську (9 березня 1703 — 13 березня 1733). Одруження відбулося в Москві 23 жовтня 1718 р. У придане Толстой отримав від гетьмана Веркіївку з Берестовцем, Володькову Дівицю, Крупичполь з Вишневкою та Сваричівкою, Максимівку, Рожнівку і Перевод.

1719 р. через зв'язки Толстого з Гетьманщиною цар направив його в Ніжинський полк полковником замість ставленика місцевої старшини Лук'яна Жураковського. Поселившись у тестя в Глухові, Толстой отримав від нього прибуткове право тютюнової десятини[2]. Він швидко знайшов спільну мову з козаками і намагався відстоювати їх інтереси перед вищою владою. Так, 1721 р. він писав Полуботку :

Багато до мене з сотень полку мого доходять скарги, що панове бунчукові товариші від всіляких повинностей самі собою своїх підданих захищають, як то, наприклад, панове Кочубеї Бахмацького отамана на Батуринському ярмарку, в двір свій насильно затягнувши, що не милостивим лупили боєм, так що ледь живий лишився. Того ради уподобай пан, самовілля їх пригальмувати.

Після конфлікту свого батька з всесильним князем Меншиковим був зміщений з полковництва і пішов до підмосковного маєтку Яковлєво, де в розпачі вдавався до пияцтва. Помер 24 жовтня 1728 року «з тієї причини, що питвом зайвим горілки він пошкодив легке і нажив епілепсію»[3]. Його вдова з дітьми через рік отримала дозвіл повернутися до матері в Гетьманщину, де за 4 роки вона померла від сухот. Подружжя залишило нащадків:

• Олександр (1719—1792), майор лейб-гвардії Кінного полку, похований в Донському монастирі; одружений з Євдокією Львівною Ізмайловою (1731—1794), донькою генерал-поручика Л. В. Ізмайлова; у них діти Дмитро, Микола, Петро.
• Іван (1722—1762); одружений на доньці ніжинського полковника І. С. Хрущова; у нього син Микола.
• Анастасія, дружина генерал-аншефа І. О. Салтикова; їх син князь Микола Іванович Салтиков.

Сини Петра і Уляни менше постраждали від гоніння на Толстих, ніж потомство його старшого брата Івана. Свої малоросійські маєтки вони продали в 1752 р. Осипу Закревському, зятю всесильних братів Розумовських[2].

Портрет Петра Толстого в даний момент знаходиться в колекції Ярославського художнього музею. До 1979 року виставлявся під назвою «Портрет невідомого», невідомого художника. Фахівцем ВХНРЦ ім. Грабаря П. Барановим було встановлено особу зображену на портреті, а також проведено серйозне відновлення твору. Копія картини, так само невідомого художника, виконана у 18 столітті, знаходиться в Державному Російському музеї.