Торевтика
Торевтика — мистецтво рельєфної обробки скульптурних художніх виробів з металу. Поширене з античних часів.
Найчастіше торевтикою називають обробку виробів шляхом карбування або тиснення. Іноді цим терміном позначають й обробку литих виробів.[1] Відомим давньогрецьким майстром торевтики був помічник Фідія — Міос.
Сучасні майстри перської торевтики
• майстер Бахрам Ельясі, який унікальний у своїх роботах і має першокласне мистецтво та шедеври у всьому світі, - гравер у стилі Ісфахані. Його назвали гравером Фарщияна. Бахрам ельясі Робота в колекції Саадабада, робота в колекції Музею сучасного мистецтва в Тегерані, робота в Музеї війни, робота в музеї Ісламська конференція та два роботи під назвою "Поло" зберігаються в Державному музеї штату Юта в Америці [4] [5] • майстер Алі Рахімі був одним із відомих майстрів гравіювання та має новий стиль.
_%D8%A7%D8%AB%D8%B1_%D8%A7%D8%B3%D8%AA%D8%A7%D8%AF_%D8%A8%D9%87%D8%B1%D8%A7%D9%85_%D8%A7%D9%84%DB%8C%D8%A7%D8%B3%DB%8C.jpg.webp)
(Його спеціальні роботи з гравірування включають від 10 до 15 різних професійних персонажів, пов’язаних з історичним періодом. Кожен персонаж прийшов зі своїм унікальним одягом та аксесуарами. Поряд із зображеннями дерев, квітів та курей у галузі роботи, забитих на сферичних та конічних Нарешті, він помер у 1372 р. і був похований в (Сад Резван) в Ісфахані [6]
Українські майстри
У середині 17 століття творив визначний мідеритник й офортист Олександр Тарасевич, який виховав у Вільні й Києві плеяду майстрів: Леонтій Тарасевич, І. Щирський, Л. Крщонович, С. Ялиновський, Д. Галаховський, І. Реклинський, І. Стрельбицький, З. Самойлович, М. Семенів, Федір, Тит, а поза Україною: В. Вощанко, М. Карнавський, Г. Тепчегорський, І. Стекловський та ін.