Самуйлович Захарія
Самойлович (Самуйлович) Захарія — київський гравер на міді кінця XVII — початку XVIII століття, школи О. Тарасевича.
Біографія
В 1691 — 1706 працював у Києві й Москві. Між 14 відомими його мідеригами — велика гравюра присвячена І. Мазепі. «Поклоніння царів новонародженому» (із зображенням царів Петра й Івана Олексійовичів і козацької старшини), «Воскресіння Христове» (1691), філософська теза Георгія Терпиловського (1706, із зображенням Антонія і Феодосія Печерських), «Богоматір», «Святий Стефан», «Святий Григорій В.», «Архистратиг Михаїл» та ін.
Окрема сцена погребіння Святої Катерини — робота 1700 року, нині представлена у Синайському монастирі святої Катерини.[1]
Джерела
- Самуйлович Захария
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
Посилання
- Самойлович Захарій // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1671. — 1000 екз.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.