Тороманян Торос Арутюнович
Торос Арутюнович Тороманян (вірм. Թորոս Հարությունի Թորամանյան, нар. 18 березня 1864, Шебінкарахісар, Османська імперія — пом. 1 березня 1934, Ерівань, Вірменська РСР, СРСР) — видатний вірменський архітектор та дослідник архітектури. Вважається «батьком вірменської архітектурної історіографії».[1]
Торос Арутюнович Тороманян | |
---|---|
вірм. Թորոս Հարությունի Թորամանյան | |
![]() | |
Ім'я при народженні | вірм. Թորոս Հարությունի Թորամանյան |
Народився |
18 березня 1864 Шебінкарахісар, Османська імперія |
Помер |
1 березня 1934 (69 років) Ерівань, Вірменська РСР, СРСР |
Поховання | Пантеон імені Комітаса |
Громадянство |
![]() ![]() |
Національність | вірменин |
Діяльність | архітектор |
Alma mater | Istanbul State Academy of Fine Artsd |
Нагороди |
Заслужений діяч науки Вірменської РСРd |
|
Біографія
![](../I/%D4%B9%D5%B8%D6%80%D5%B8%D5%BD_%D4%B9%D5%B8%D6%80%D5%A1%D5%B4%D5%A1%D5%B6%D5%B5%D5%A1%D5%B6%D5%A8_%D4%B1%D5%B6%D5%AB%D5%B8%D6%82%D5%B4_1907%D5%A9..jpg.webp)
Тороманян народився 1864 року в Шебінкарахісарі, Османська імперія. Вивчав архітектуру в Константинопольській академії образотворчих мистецтв та в університетах Сорбони та Парижу. Працював над дослідженням залишків середньовічних пам'яток Вірменії. 1902 року отримує запрошення взяти участь в експедиції до древньої столиці Вірменії — Ані. 1904 року приєднується до розкопок церкви Звартноц. Результати досліджень публікує через рік в праці «Храм Звартноц». 1921 року, після приєднання Ані до Туреччини, втрачає можливість проводити свої дослідження. 1923 року у Вірменській РСР створюється Комітет із захисту древніх пам'яток, членом якого стає Тороманян. В складі комітету бере участь у реконструкції Ечміадзинського собору. 1930—1932 — завідував архітектурний відділом Історичного музею Вірменії. Був членом Світового конгресу вірменів.
Наукова робота Тороманяна проклала шлях для іншого науковця — Йозефа Стжиговського, який, після довгого вивчення християнської архітектури, дійшов висновку, що вірменська архітектура мала великий вплив на розвиток візантійської, а згодом і західно-європейської архітектури.[2] 1920 року під час Турецько-вірменської війни Тороманян втратив велику частину своїх наукових досліджень.[3]
Помер 1934 року в Єревані. Похований на Пантеоні імені Комітаса
Вшанування пам'яті
- 1969 року Академія наук Вірменії започаткувала пам'ятну медаль ім. Тороманяна.[4]
- 2000 року було випущено поштову марку Вірменії, на честь Тороманяна.
![](../I/Toros_Toramanian_2014_Armenian_stamp.jpg.webp)
Примітки
- Armen, Garbis (1992), An Architecture of Survival, p. 71, ISBN 0-9695988-0-7
- Varjabedian, Hermine (1969) The Great 4: Mesrob, Komidas, Antranik, Toramanian, Beirut, p. 43
- Varjabedian, Hermine (1969) The Great 4: Mesrob, Komidas, Antranik, Toramanian, Beirut, p. 45
- http://armus.narod.ru/history/armp_015.htm. archive.is. 8 липня 2012. Процитовано 8 травня 2017.