Травма щелепно-лицевої ділянки

Пошкодження черепно-лицевої ділянки за видом травмуючого агента поділяють на вогнепальні та невогнепальні.

Травма щелепно-лицевої ділянки
Спеціальність щелепно-лицева хірургія
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 S00, S02.2 і S02.9
MeSH D005151

За характером пошкодження тканин — пошкодження м'яких та пошкодження твердих тканин.

Переломи лицевих кісток в мирний час складають від 3,2 до 3,8 % всіх переломів кісток скелету (Т. М. Лурьє). Переломи нижньої щелепи зустірчаються в 70,3 %, верхньої — 3,3 %, виличної кістки — 9,8 %, кісток носа — 8 %, травма зубів — 3,2 %, вогнепальні поранення лицевих кісток мирного часу — 0,7 %, множинні переломи кісток обличчя — 4,7 %.

Розрізняють невиробничу (побутова травма — 75,2 %, вулична — 5,1 %, спортивна — 3,5 %, транспортна — 6,9 %) і виробничу (промислова — 8,1 %, сільскьогосподарська — 1,2 %)

Вивихи і переломи зубів

Вивихи висково-нижньощелепого суглоба

Класифікація переломів

За етіологією:

  • патологічні
  • травматичні
  • Запальні
  • незапальні

За характером:

  • повні
  • неповні
  • піднадокістні

За видом:

  • закриті
  • відкриті

За кількістю уламків:

  • одинарні
  • подвійні
  • потрійні
  • двосторонні
  • множинні
  • з дефектом кістки

За лінією перелома:

  • поперечні
  • косі
  • поздовжні
  • зигзагоподібні
  • дирчасті
  • дугові

За механізмом виникнення:

  • прямі (в місці дії травмуючого чинника)
  • непрямі

а) від перегину;
б) від згинання;
в) від розтягнення (розриву);
г) від зміщення;

Невогнепальні переломи лицевих кісток

Література

  1. Васильєв Г. А. Хірургічна стоматологія. М., «Медицина», — 1981.
  2. Бернадський Ю. Й. Травматологія і відновлююча хірургія. К., — 1985.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.