Травма щелепно-лицевої ділянки
Пошкодження черепно-лицевої ділянки за видом травмуючого агента поділяють на вогнепальні та невогнепальні.
| Травма щелепно-лицевої ділянки | |
|---|---|
| Спеціальність | щелепно-лицева хірургія |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-10 | S00, S02.2 і S02.9 |
| MeSH | D005151 |
За характером пошкодження тканин — пошкодження м'яких та пошкодження твердих тканин.
Переломи лицевих кісток в мирний час складають від 3,2 до 3,8 % всіх переломів кісток скелету (Т. М. Лурьє). Переломи нижньої щелепи зустірчаються в 70,3 %, верхньої — 3,3 %, виличної кістки — 9,8 %, кісток носа — 8 %, травма зубів — 3,2 %, вогнепальні поранення лицевих кісток мирного часу — 0,7 %, множинні переломи кісток обличчя — 4,7 %.
Розрізняють невиробничу (побутова травма — 75,2 %, вулична — 5,1 %, спортивна — 3,5 %, транспортна — 6,9 %) і виробничу (промислова — 8,1 %, сільскьогосподарська — 1,2 %)
Вивихи і переломи зубів
Вивихи висково-нижньощелепого суглоба
Класифікація переломів
За етіологією:
- патологічні
- травматичні
- Запальні
- незапальні
За характером:
- повні
- неповні
- піднадокістні
За видом:
- закриті
- відкриті
За кількістю уламків:
- одинарні
- подвійні
- потрійні
- двосторонні
- множинні
- з дефектом кістки
За лінією перелома:
- поперечні
- косі
- поздовжні
- зигзагоподібні
- дирчасті
- дугові
За механізмом виникнення:
- прямі (в місці дії травмуючого чинника)
- непрямі
а) від перегину;
б) від згинання;
в) від розтягнення (розриву);
г) від зміщення;
Невогнепальні переломи лицевих кісток
Література
- Васильєв Г. А. Хірургічна стоматологія. М., «Медицина», — 1981.
- Бернадський Ю. Й. Травматологія і відновлююча хірургія. К., — 1985.