Трагедія антиспільнот
Траге́дія антиспільно́т — ситуація, коли учасники некооперативної гри, діючи кожен сам по собі і максимізуючи свій власний дохід, за рахунок виняткового права неоптимально витрачають спільний ресурс.
Назва «трагедія антиспільнот» придумана в 1998 році Майклом Геллером щодо патентів з біотехнології. Назва протиставляє цю ситуацію трагедії спільнот, коли кожен має право на використання ресурсу, але не має виняткового права.
Опоненти Геллера вважають трагедію антиспільнот частковим випадком трагедії спільнот.
Ситуації, в яких проявляється трагедія антиспільнот
Всі блага[1] можна розділити на виключні (ті, до яких має доступ тільки той, хто за них заплатив) і на невиключні; і, крім цього, на конкурентні (користування благом заважає користуватися цим благом іншим) і неконкурентні. Отримуємо таблицю:
| Неконкурентні | Конкурентні | |
|---|---|---|
| Невиключні | Суспільні блага державна оборона |
Спільні ресурси прісна вода трагедія спільнот |
| Виключні | Клубні блага телефонний зв'язок (неперевантажений) трагедія антиспільнот |
Приватні блага товар трагедія антиспільнот |
(Клубними благами в економіці називаються неконкурентні блага, доступ до яких обмежується платою або правилами користування — неперевантажена платна дорога, неперевантажений телефонний зв'язок, авторське право, закритий пляж тощо).
Трагедія антиспільнот зустрічається з будь-якими благами, у яких є виняткове право користування.
Приклади
Класичний приклад Геллера
У своїй роботі «Трагедія антиспільнот» Геллер спробував пояснити ситуацію, яка склалася в Москві в перші роки після розпаду СРСР: порожні полиці в магазинах і велике число кіосків. З'ясувалося, що торгова площа виявилася розкупленою великою кількістю приватних осіб, і власник магазину, щоб її продати, повинен домовлятися з усіма цими власниками. Навіть при тому, що власники «куточка в магазині» втрачали дохід, а попит на магазини був великий, пересічні інтереси власників кіосків і магазинів призводили до того, що у магазинах площі простоювали без діла.
Патенти
Власник патенту також отримує виняткові права на використання винаходу. Якщо створення якогось товару включає використання винаходів, запатентованих різними людьми, доводиться платити кожному. Наприклад, навіть в дешевому DVD-плеєрі не менше 20 доларів ціни — патентні відрахування. Якщо патентів багато, витрати, пов'язані з патентами, будуть великі, аж до нерентабельністі. При цьому страждають усі:
- Виробники змушені підвищувати ціну на товар або знижувати його додану вартість.
- Власники патентів страждають від недопродажів (від різновидів товару, що не з'явилися, або некуплених одиниць).
- Споживачі змушені купувати дорогий товар.
З іншого боку, автору винаходу невигідно поступатися патентом — втрачається прибуток.
Проблема деякою мірою вирішується крос-ліцензуванням і установкою доступних умов для тих патентів, попит на які великий.
Відчуження земель
Аналогічно: від розвиненої мережі доріг виграють усі, але ніхто не хоче поступатися своєю землю для будівництва дороги або міста. Оскільки зі всім населенням домовитися практично неможливо, зазвичай у законодавстві передбачається процедура примусового відселення останніх незгодних.
Радіочастотний спектр
Нехай кілька компаній розділяють між собою смугу радіочастот. Компанія має право блокувати технологію конкурентів, якщо вона призводить до перешкод на її частотах. Якщо компанія так і не змогла вирішити технічні проблеми, частота простоює. Результат: частоти використовуються неоптимально[2].