Трагедія у Шведському будинку
Траге́дія в Шве́дському буди́нку — смерть 17 норвежців в будинку на Шпіцбергені взимку 1872—1873 років. Тривалий час вважалося, що причиною смерті була цинга, однак дослідження 2008 року показали, що, можливо, загиблі отруїлися свинцем. Будівля, в якій це сталося, є об'єктом культурної спадщини.
![](../I/Svenskehuset.jpg.webp)
Трагедія
«Шведський будинок» був збудований на мисі Торсден експедицією шведа Т. Еберга для шахтарів, що мали працювати на фосфоритових родовищах. Однак через поганий стан бухти його не використовували. Восени того ж року шторм заблокував льодами біля берегів Шпіцбергену групу з шести кораблів, що полювали на тюленів. На борту кораблів перебували 59 осіб.
Семеро мисливців, подолавши близько 50 км в льодах, змогли дістатися до фінсько-шведського дослідника Арктики Адольфа Еріка Норденшельда, кораблі якого також були блоковані льодами, і звернулися до нього за допомогою. Норденшельд був змушений облаштовувати зимовище шведського поштового пароплава «Польхем» в умовах дуже обмежених ресурсів. Було вирішено, що частина мисливців відправиться в Шведський будинок, де шахтарі залишили запаси їжі і вугілля. Для цієї подорожі відібрали 17 чоловіків, що не мали сімей. До будинку було 350 км, котрі було подолано за сім днів, і 14 жовтня 1872 року почалася зимівля.
![](../I/Svenskehuset_litho_-_rear.jpg.webp)
Наступного літа корабель під командуванням Фріца Мака з Тромсе покинув Норвегію, щоб визволити мисливців. Біля будинку рятувальники виявили п'ять загорнутих в брезент тіл. На зачинених дверях висіло попередження не входити всередину будинку. Всередині тіла лежали в кріслах, на ліжках та підлозі. Всього експедиція виявила 15 тіл, які були винесені з дому і поховані разом з ліжками. Ще два тіла були знайдені групою дослідників кількома роками пізніше. Один з мисливців, Карл Албертсон, вів щоденник під час перебування в будинку. Згідно із записами, до настання полярної ночі норвежці полювали на білих ведмедів і північних оленів, а потім стали харчуватися консервами. Першим в листопаді помер чоловік на ім'я Ганс Гансен. До Різдва всі чоловіки були хворі. Останній запис в щоденнику датовано 19 квітня. Вважається, що Албертс помер передостаннім.
Причини загибелі
Тривалий час вважалося, що смерть настала від цинги — частого в полярних регіонах захворювання, що виникає через брак вітаміну C в організмі. Наявність достатніх запасів палива та їжі виключала смерть від переохолодження чи холоду. Однак ряд фактів свідчив проти цієї гіпотези. По-перше, хвороба розвинулася у всіх загиблих одночасно, що нехарактерно для цинги. По-друге, записи в щоденнику свідчать, що група знала про загрозу цієї хвороби і вживала заходів щоб її уникнути. Висувалися також припущення про смерть від туберкульозу[1] або ботулізму.
2007 року лікар Ульф Осебе та історик Гьєлл Гьєр запросили дозволу ексгумувати останки загиблих в Шведському будинку, щоб встановити точну причину смерті[2]. Дослідники припустили, що мисливці померли не від цинги, а від отруєння свинцем, який використовували в XIX столітті в швах консервних банок з їжею. Спершу норвезький директорат з культурної спадщини відхилив запит, але після уточнення наукових цілей і методів дослідження дозвіл було видано в липні 2008 року.
![](../I/Kapp_Thordsen_IMG_7065_svenskhuset_rk_93051.JPG.webp)
Дослідники були на мисі Торсден з 7 по 9 серпня 2008 року. У деяких могилах тіла були виявлені у вічній мерзлоті замороженими разом з ліжками в крижані блоки в такому доброму стані, що їх було вирішено не чіпати. За словами доктора Осебе, це зовсім не скелетовані останки, і отримані дозволи, так само як і етичні домовленості, не дозволяли дослідникам брати проби з цих тіл. Два інших тіла, захоронені в неглибокій здвоєній могилі, були повністю скелетовані, і проби були взяті з них. Проби підтвердили гіпотезу дослідників, оскільки кістки містили надзвичайно високу концентрацію свинцю. Більш того, у викинутих мисливцями консервних банках з-під їжі виявилося «так багато свинцю, що він звисав бурульками всередину банок».
Це не єдиний подібний випадок в історії полярних подорожей. Загибель британської арктичної експедиції Джона Франкліна (1845—1847), за однією з версій, також була викликана отруєнням свинцем з бляшанок.
Подальша доля будівлі
З липня 1882 по вересень 1883 року тут розміщувалась шведська метеорологічна станція. Зараз будинок є найстарішою спорудою на Шпіцбергені та перебуває під охороню як культурна пам'ятка.
Примітки
- Ylvisåker, Line Nagell (19 липня 2008). Får likevel åpne grav (Norwegian). Svalbardposten. Процитовано 23 вересня 2008.
- Lilleås, Heidi Schei (19 травня 2007). Vil løse 130 år gammel dødsgåte (Norwegian). Nettavisen. Архів оригіналу за 2 жовтня 2008. Процитовано 23 вересня 2008.