Трактир

Тракти́р — застаріла назва готелю чи заїзду із шинком або рестораном, зазвичай невисокого класу[1]. Трактир — слово російського походження, і використовувалося в дореволюційній Росії. Англійський варіант — «inn», французький — «auberge»[2].

The Tabard Inn, Лондон, 1850

Такі готелі існували в усій Європі. Вони забезпечували не тільки харчування та проживання, а й стайні і корм для коней.

Придорожні готелі почали виникати, коли римляни побудували свою систему римських доріг дві тисячі років тому. Деякі трактири в Європі існують кілька століть. Крім забезпечення потреб мандрівників, готелі традиційно були місцями збору спільнот.

Функцію трактирів перейняли готелі, мотелі і хостели, таверни і бари. Вживається головним чином в маркетингових цілях, аби підкреслити оригінальність надаваних послуг (або місцями, які називалися так історично).

Етимологія

Московський трактир

Слово з'являється в російській мові за Петра I. Безпосереднім джерелом могли бути застарілі польські слова traktjer «трактирник», traktjernia «трактир». М. Фасмер зводить його до італійського trattoria (шинок, корчма)[3][4]. П. Я. Чорних не виключає походження від голландського слова trakteren — пригощати або німецького traktieren з тим же значенням[5]. Як джерела називають також застаріле німецьке Traktierer (трактирник) і французьке traiteur (раніше також означало «трактирник»).

Народна етимологія пов'язувала термін зі словом «тракт». Трактири розташовувалися уздовж великих проїжджих доріг — трактів. Таке пояснення перекочувало в ряд літературних джерел.

Примітки

  1. ТРАКТИР – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua (укр.). Процитовано 10 вересня 2018.
  2. Що таке трактир - Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови - Словники - Словопедія. slovopedia.org.ua. Процитовано 10 вересня 2018.
  3. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. В 4 тт. / Пер. с нем. О. Н. Трубачева. — М.: Прогресс, 1964—1973.
  4. Що таке ТРАКТИР - Архітектура і монументальне мистецтво - Словники - Словопедія. slovopedia.org.ua. Процитовано 10 вересня 2018.
  5. Черных П. Я. Историко-этимологический словарь современного русского языка. В 2 т. — М.: Русский язык, 1993.

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.