Корчма
Ко́рчма́[1] або шино́к[2] (від нім. Schenke)[3] — в Україні будівля або заїзд, де продавали спиртні напої, аналог сучасних барів. Шинкарство зазвичай було сімейним бізнесом у козацьких родинах, що тримали винокурні та корчми[4]. Доволі розповсюдженими власниками шинкового бізнесу були вдови[5].
![](../I/J.H._1_Podolia.jpg.webp)
![](../I/Piwarski-Karczma_Ostatni_grosz-1845.jpg.webp)
Загальний опис
Корчма в селі була тим, чим для міського жителя була кав'ярня. Перед тим як іти зранку на роботу, заходили до корчми по тютюн. Після роботи заходили також на півгодини до корчми на відпочинок та бесіду, а часом і під час обіду, якщо робота була біля корчми. У святкові та недільні дні в корчмі проходили святкування цілою громадою з музикою та танцями до ночі. У святкові дні перед службою в церкві громада збиралася під галерейкою корчми. Такі церковні обряди як хрестини, панахиди, служби закінчувалися гостиною в корчмі. Між церквою та корчмою при дорозі стояв кам'яний хрест, обсаджений чотирма липами (як пам'ятник про знищення панщини). Більша частина громади заходила після служби в корчму, деякі зоставались там до вечора. У корчмі війт проводив також дрібні судові справи.
![](../I/MaszkowskiJan.WKarczmieNaPodolu.jpg.webp)
Корчма в українському селі чи містечку стояла завжди на центральній площі, на протилежному боці дороги, навпроти церкви. Корчма була поздовжнім великим будинком, спереду корчми йшла галерея на сохах. Корчма мала дві в'їзні брами з причілків. Були в корчмі мешкальні приміщення та шинок. Зазвичай корчми були зі стайнями, магазином, оборою, возівнею. Помешкальні приміщення складалися з двох кімнат та комори. У коморі стояли бочки з горілкою, дрібні речі на продаж, та речі, взяті в заставу. Шинок завжди був достатньо просторим приміщенням, навколо його стін йшли лавки, прибиті до стін. Перед лавками через ціле приміщення йшов стіл, закопаний на дубових балках в землю. Прилавок-стійка називався шинквас. В іншому приміщенні жила родина орендаря корчми. З помешкання орендаря до корчми йшли добре укріплені двері.
Корчми ставили на околиці села чи між окремими поселеннями при дорозі[6]. На вигляд корчми, її планування впливали сусідні садиби, характер заняття їх власників, традиції, ступінь економічного розвитку, природні умови і ландшафт[6].
Починаючи з XI століття зустрічаються сліди корчми у всіх слов'ян. Найдавніші напої, що продаються в корчмі — квас, пиво і мед. Майже в кожному селі чи місті була одна корчма, а в інших по дві і більше. У корчмі укладались і скріплювались рукобиттям і могоричем різноманітні усні угоди та лихварські операції[7].
Корчми (лат. taberna) обліковувались у податкових реєстрах.
У західних слов'ян в корчмі передавались народу державні постанови, розбирались з приїжджими, корчми довго заміняли ратуші і гостині двори.
Венеційський посол Амброджо Контаріні, який в 1474 році здійснив подорож Україною, у своїх нотатках згадав про київські шинки. За його словами, мешканці працювали переважно до третьої дня, після чого збирались у шинках. Відвідувачі засиджувались там до ночі і нерідко влаштовували бійки[8].
Галерея
- Корчма з села Рудяків (Середня Наддніпрянщина), ХІХ ст.
- Всередині шинка з села Рудяків
- Всередині корчми з села Рудяків
- «Біля шинку», картина Івана Соколова, 1864 р.
- Інтер'єр корчми, урочище Михайлова Гора (Черкаська область)
- Інтер'єр корчми, урочище Михайлова Гора (Черкаська область)
Див. також
Примітки
- Корчма // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Шинок // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Шинок // Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
- Олексій Сокирко. Козацький шинок: міфи та історичні реалії — Частина ІІ // yizhakultura. — 17.01.2019.
- Олексій Сокирко. Козацький шинок: міфи та історичні реалії — Частина І // yizhakultura. — 27.12.2018.
- Н. Савчак Генеза побудови простору громадських будівель і споруд між різними населеними пунктами Архівовано 17 жовтня 2013 у Wayback Machine. // Вісник Львівського національного аграрного університету. Збірник наукових праць Архівовано 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.. — 2012р, № 13 Архівовано 17 жовтня 2013 у Wayback Machine..
- Корчма. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12/4/2011.
- Амброджо Контаріні. Подорож до Персії