Трансактивна пам'ять

Трансактивна пам'ять - психологічна гіпотеза, запропонована у 1985 р. Даніелем Вегнером (Daniel Wegner), як наслідок розвинутої на той час теорії "групового мислення"[1]

Трансактивна система пам'яті застосовується групою людей для спільної обробки, запам'ятовування і обміну інформацією. У такій групі кожний індивід володіє характерними знаннями, властивими лише йому у цій групі. Вегнер вважає, що трансактивна пам'ять складається із знань, що зберігаються в пам'яті кожного окремого індивіда, який зберігає в своїй пам'яті (метапам'яті) властиву лише йому інформацію. Як тільки індивідуальна пам'ять дозволяє індивіду зрозуміти суть інформації, запускається механізм трансактивної пам'яті. Учасники групи встановлюють, хто є експертом в даній галузі і як отримати необхідну інформацію при спілкуванні з ним. Таким чином, трансактинва пам'ять може забезпечити учасників групи значно більшими знанням, ніж може володіти будь-яка індивідуальна особа.

Примітки

Wegner, D. M., Giuliano, T., & Hertel, P. (1985). Cognitive interdependence in close relationships. In W. J. Ickes (Ed.), Compatible and incompatible relationships (pp. 253-276). New York: Springer-Verlag.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Wegner, D. M., Giuliano, T., & Hertel, P. (1985). Cognitive interdependence in close relationships. In W. J. Ickes (Ed.), Compatible and incompatible relationships (pp. 253-276). New York: Springer-Verlag.