Транскарибський газопровід

Транскарибський газопровід (Antonio Ricaurte Trans-Caribbean Gas Pipeline) — газопровід, що з'єднує північно-східний газовидобувний район Колумбії із суміжним венесуельським регіоном навколо озера Маракайбо.

У середині 2000-х на колумбійському газовому родовищі Чучупа, розташованому поблизу північно-східного карибського узбережжя, приступили до реалізації програми з нарощування видобутку. В той же час, намітився дефіцит газу транскордонному венесуельському регіоні Маракайбо. Останній забезпечувався за рахунок попутного газу нафтових родовищ, падіння видобутку на яких впливало і на поставки блакитного палива. Основним шляхом вирішення цієї проблеми було з'єднання родовищ Східної Венесуели з відокремленою газотранспортною системою Маракайбо, проте як швидше тимчасове рішення обрали імпорт палива з Колумбії.[1]

Газогін довжиною 225 км (90 км колубійська та 135 км венесуельська ділянки) ввели в експлуатацію у 2007 році. Він міг забезпечити поставки до 4,2 млн м3 газу на добу, а як основні споживачі планувались теплоелектростанції Rafael Urdaneta та Ramon Laguna.

У майбутньому, за умови належного розвитку газовидобутку у Венесуелі, яка володіє найбільшими запасами газу в Південній Америці, можливе переведення системи в реверсний режим та її продовження до Панами та Нікарагуа для обслуговування експорту венесуельського блакитного палива.[2]

В 2015 році через дефіцит електроенергії в умовах посухи (що впливає на виробіток гідроелектростанцій), Колумбія призупинила поставки газу до Венесуели. Втім, того ж року біля узбережжя Маракайбо розпочалась розробка венесуельського родовища Перла.

Примітки
  1. Venezuela and Colombia inaugurate gas pipeline. Reuters. 12 жовтня 2016. Процитовано 19 лютого 2017.
  2. PETRÓLEOS DE VENEZUELA, S.A. REGISTRATION STATEMENT.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.