Транспортне командування Повітряних сил США
Транспортне командування Повітряних сил США або Мобільне командування Повітряних сил США (англ. Air Mobility Command, AMC) — одне з 10 головних командувань Повітряних сил США, основним призначенням якого є забезпечення максимальної мобільності американських військ шляхом перекидання повітрям особового складу, військової техніки та вантажів, дозаправлення та медичної евакуації у глобальному масштабі.
| Транспортне командування ВПС США | |
|---|---|
| Air Mobility Command | |
 | |
| На службі | 1 червня 1992 — донині |
| Країна |
 США |
| Вид |
 ПС США |
| Тип | Головне командування ПС США |
| Роль | Командування |
| Чисельність |
133 700[1] 1 повітряна армія, 17 авіаційних крил, 2 авіаційні транспортні групи та 1 група наземного базування |
| У складі |
 Транспортне Командування Збройних сил США |
| Військово-повітряна база | Скотт, Іллінойс |
| Прізвиська | AMC |
| Гасло | We Answer The Call…So that Others Prevail! |
| Вебсайт | Air Mobility Command website |
| Командування | |
| Поточний командувач |
генерал Мар'яна Міллер |
| Заступник командувача | генерал-лейтенант Джон Т. Томас |
| Головний майстер-сержант Командування | головний майстер-сержант Ларрі К. Вільямс-молодший |
| Знаки розрізнення | |
| Емблема Командування |
 |
| Авіація | |
| Транспорт |
C-5 Galaxy C-17 Globemaster III C-130 Hercules C-37 Gulfstream V C-21 Learjet C-40 Clipper Boeing C-32A Boeing VC-25 |
| Заправники |
KC-135 Stratotanker KC-10 Extender |
|
| |
Медіафайли на Вікісховищі | |
Зміст
Транспортне командування Повітряних сил США створене шляхом об'єднання Військово-транспортного командування (англ. Military Airlift Command (MAC) та Стратегічного повітряного командування (англ. Strategic Air Command (SAC) Повітряних сил США відразу після завершення Холодної війни. 1 червня 1992 року Командування було активоване та перебрало на себе усі функції стратегічного розгортання збройних сил США повітряним шляхом, а також завдання дозаправлення у повітрі. На нього покладалися також завдання розгортання, утримання та всебічного забезпечення аеродромної інфраструктури Повітряних сил на території країни та за кордоном. Додатково силами Командування провадиться тренування, організація та підтримка в бойовій готовності дієвого резерву сил для Об'єднаних командувань США у всьому світові.
Штаб-квартира Командування розгорнута на військово-повітряній базі Скотт поблизу Беллвілла східніше Сент-Луїса у штаті Іллінойс. Загальна чисельність усього персоналу Командування становить близько 133 700 військових та цивільних осіб, перетворюючи його на найбільше Командування у Повітряних силах країни. Особовий склад включає льотний та наземний персонал Регулярних повітряних сил, Національної гвардії, Резерву, а також підготовленими екіпажами цивільних авіаліній і Повітряного флоту Цивільного резерву США.
Основним оснащенням авіаційного парку є літаки C-17 «Глоубмастер ІІІ», C-5 «Ґелексі», C-130 «Геркулес», KC-135 «Стратотанкер», KC-10 «Ікстендер», C-40 «Кліппер», C-37 «Галфстрім» V та C-21 «Лірджет». З 2015 року на озброєння Командування надходить KC-46 «Пегасус». Для забезпечення перевезення VIP-персон застосовуються спеціалізовані літаки VC-25, C-32 та C-20.
Див. також
- Повітряні сили Національної гвардії США
- Командування матеріального забезпечення Повітряних сил США
- Список 4-х зіркових генералів Повітряних сил США
- 193-тє крило спеціальних операцій (США)
- Командування повітряно-космічної оборони Північної Америки