Третя криза у Тайванській протоці

Третя криза у Тайванській протоці — події 1995—1996 рр., що виразилися в ескалації військової активності в Тайванській протоці, учасниками яких стали Китайська Народна Республіка з одного боку і Тайвань (Китайська республіка) та Сполучені Штати Америки з іншого, і пов'язані з президентськими виборами на Тайвані в березні 1996 р.

Третя криза у Тайванській протоці
Дата	1995-1996
Місце	Тайванська протока
Причина	Територіальні суперечки
Результат	status quo ante bellum
Противники
Тайвань  США  Китай
Сили сторін
невідомо невідомо
Військові втрати
невідомо невідомо

Пекінський уряд розглядає Тайвань як невід'ємну частину Китаю, в той час як на Тайвані сильні сепаратистські настрої. Останні після скасування воєнного стану та демократизації внутрішньополітичного життя в кінці 1980-х рр. знайшли відображення в популярному громадському дискурсі, який на політичний рівень вивела Демократична прогресивна партія. До середини 1990-х рр. питання незалежності Тайваню стало одним з найбільш дискусійних у громадському і політичному житті острівної держави та одним із програмних моментів кандидатів на призначених на 23 березня 1996 р. перших в історії Китайської республіки прямих президентських виборів, на яких висувалися як представники Гоміндану, так і ДПП.

У 1995-96 рр. збройні сили КНР здійснили кілька серій навчальних бойових пусків ракет і військово-морських маневрів у безпосередній близькості від територій, контрольованих Тайванем. Основною метою цих військових демонстрацій було здійснити тиск на чинного президента Лі Денхуея, що підтримував політичну дискусію про незалежність Тайваню (він висунувся на наступний термін) і тайваньських виборців напередодні президентських виборів.

У березні 1996 р. президент США Б. Клінтон прийняв рішення про направлення в зону Тайванської протоки двох авіаносних груп з метою продемонструвати підтримку Тайваню. АУГ № 7 на чолі з авіаносцем «Німіц» і десантним кораблем «Белл Вуд» пройшла Тайванською протокою, АУГ № 5 на чолі з авіаносцем «Індепенденс» залишалася в міжнародних водах на схід від Тайваню.

Ця військова акція продемонструвала готовність США виконати союзницькі зобов'язання перед Тайванем у відповідності із «Законом про відносини з Тайванем» 1979 р. і захистити його від агресивних дій з боку КНР. Пекінський уряд був змушений зробити кроки по деескалації конфлікту.