Третій сніг

Ця книжка — нова казка про лісову школу (навіть не одну) і її кмітливих, пустотливих і до всього цікавих учнів. А водночас ця книжка — хвацько «закручений» дитячий детектив зі справжнім злочином (навіть не одним) і справжнім розслідуванням, яке веде неймовірно розумний і хижий учитель. Але й цього мало — бо «Третій сніг» також про те, як реагують сучасні діти на гострі, актуальні, болісні проблеми в житті нинішньої України… Насправді ж це історія про добро і зло, співчуття і жорстокість, радість і горе, сміх і сльози — себто про все те найважливішу, що в житті завжди поруч і про що неодмінно треба говорити з дитиною. Але не просто говорити, а відповідально, доступно, з добром і любов'ю — так, як уміє це робити один із найулюбленіших письменників сучасної української дітвори Іван Андрусяк.

Ольга Купріян, інтернет-видання «БараБука»:

Мова й місце народження, за Андрусяком, грають у процесах самовизначення ключову роль. Уявімо, що ліс – це величезна країна, де співіснують різні етноси. Великі й малі хижаки, травоїдні, птахи, гризуни та інші. Попри те, що звірята розмовляють різними мовами й мають різні звички, живуть вони в одному лісі й учаться жити так, щоб кожному було місце (хоч інколи комусь і доводиться «бути вовком», тобто їсти іншого, бо така його природа). «Найсвідоміший» персонаж казкової повісті – вчений їжак Петро (на розкішних ілюстраціях Ольги Кузнецової герой нагадує автора повісті). Це він найбільше з усіх переймається соціокультурними проблемами лісових мешканців – тим, як назвати їхню країну, а згодом – як дати освіту тим, хто не може читати традиційним способом. Окрім того, їжак мудрий, спостережливий і спраглий знань, а ще – хоробрий, хоча фізично куди слабший за багатьох у лісі. А ще він справжній патріот. Своєю чергою, сімейство ведмедів-бандитів розмовляє суржиком і називає себе зросійщеними іменами. І тільки смертельна небезпека змушує їх переосмислити поведінку й виправитися. У «Третьому снігу» це проявляється в тому, що звірі перестають калічити мову й повертаються до своїх справжніх, українських імен.

Дмитро Дроздовський, «Друг читача»:

Казка І. Андрусяка сучасна, цікава, в ній багато повчальних ситуацій, показаних не прямо, а алегорично. Ця книжка не змушує маленького читача чинити так, а не інакше, а лише підштовхує зробити власний вибір, подивитися на ситуації з різних боків. Крім того, це доволі патріотична казка, яка делікатно показує, чому важливо зберігати власні мовні багатства й уникати одноманітності. І не потрібно боятися бути не таким, як більшість.

Наталка Малетич, «Збруч»:

Як завжди, Андрусяк закладає в казку і дорослий підтекст для батьків, які читатимуть її з дітьми: напевно, не в одного родина нахабних ведмедів, які «пресують» головного героя казки їжака Петра викличе відповідні асоціації. Їжак – дуже симпатичний центральний персонаж, такий собі філософ, який задумується над усім на світі, а найбільше – над красою рідної мови, і просто таки «смакує» слова.

• Олег Соловей Просто добрий дитячий світ («Буквоїд», 27 грудня 2014)
• У новій книжці Андрусяк допомагає дітям самовизначитися
• Дмитро Дроздовський. Казка про лісову школу і мовну «схибленість» нашої реальності
• Наталка Малетич. «Фонтан казок»: нові та знані імена в дитячій літературі
• Ольга Купріян. Як не стати вовком
• Іван Андрусяк презентував дитячу книгу, у якій ведмеді говорять суржиком
• Повість Івана Андрусяка «Третій сніг» вийшла в аудіоформаті
• Названо переможців премії «Найкраща книга Форуму видавців — 2014»
• Іван АНДРУСЯК: «Вата» не читатиме мою повість – вона взагалі читати не вміє»
• Оголошено довгі списки Книжки року ВВС