Тризвук
Три́звук — це акорд, що складається з трьох звуків розміщених по терціях[1] (застарілі назви - тризгук[2]; тризвуччя[3]).
Будова тризвуків
Кожен тризвук у вузькому розташуванні містить дві терції (нижню і верхню) і одну квінту (між крайніми звуками). Залежно від якості цих інтервалів тризвуки діляться за своєю структурою на консонантні і дисонантні тризвуки[1].
Консонантні тризвуки характеризуються відсутністю дисонуючих інтервалів, проте взаємним розташуванням малої та великої терції:
- мажорний тризвук ( напр. до—мі—сольфайл) та
- мінорний тризвук ( напр. до—мі—бемоль—сольфайл) і
Дисонантні тризвуки містять дисонуючий інтервал зменшеної або збільшеної квінти:
- зменшений (напр. до—мі-бемоль—соль-бемольфайл) та
- збільшений (напр. до—мі—соль-дієзфайл).
Назви тонів тризвуку
Тони, що входять до складу тризвуку прийнято називати так[4]:
- Основним тоном (примою) називається звук тризвуку, який в будь-якому його розташуванні знаходиться внизу;
- терцієвим тоном (терцією) називається звук тризвуку, який у вузькому розташуванні знаходиться посередині;
- квінтовим тоном (квінтою) називається звук тризвуку, який у вузькому розташуванні знаходиться вгорі.
Ці назви зберігаються за тонами тризвуку як у його широкому розташуванні, так і при його оберненнях.
Розташування та обернення тризвуків
Як і більшість акордів класичної гармонії, тризвуки та їх обернення можуть бути у тісному (вузькому) розташуванні (напр. до—мі—соль) та широкому розташуванні[4] (напр. до—соль—мі)файл
Оберненнями тризвуків є[1][4]
- секстакорд (напр. мі—соль—дофайл, або мі—до—соль)файл та
- квартсекстакорд (напр. соль—до—міфайл або соль—мі—до)файл.
Сполучення тризвуків
У класичній гармонії тризвуки можуть сполучатися мелодично або гармонічно, залежно від їх співвідношення. Тризвуки секундового співвідношення сполучаються лише мелодично, терцієвого - переважно гармонічно, кварто-квінтового - мелодично і гармонічно[4]. Крім того тризвуки кварто-квінтового співвідношення можуть сполучатися зі стрибком терцієвих тонів, що дозволяє сполучити тризвуки широкого і тісного розташування.
Примітки
- Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — ISBN 966-7924-10-6. (html-пошук по словнику, djvu)
- Ф. Якименко. Практичний курс науки гармонії. - Прага 1925
- М. Римський-Корсаков Практичний підручник гармонії / переклад Є. Дроб’язка.- Київ, 1948
- І.Дубінін. Гармонія. - Київ: Музична Україна, 1968
Посилання
- Тризвук // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.