Тростина (палиця)

Трости́на, рідше трость — спеціально оброблена тонка довга палиця[1][2], використовується як опора при ходьбі. Первісно відзнака деяких посад і звань, пізніше переважно ортопедичний інструмент для створення додаткової третьої опори.

Типова прогулянкова тростина

Історія

Класична тростина XIX століття, відома в Англії як «костюмна тростина» (dress cane)

Для опори при ходьбі використовувалися довгі палиці, відомі як ціпки, посохи, ґирлиґи. Окрім допоміжного засобу, палиці здавна вважалися ознакою влади — наприклад, від ґирлиґ ведуть походження церковні патериці.

Тростини були відзнакою кавалерів різних орденів й вживалися офіціалами цих орденів. На них були знаки відповідного ордена. Зазвичай такі церемоніальні тростини виготовляли з чорного дерева, але вживалися й інші[3].

У XVIII—XIX століттях міцна і жорстка тростина замінила шпагу в гардеробі європейського джентельмена. Вона була не тільки декоративним аксесуаром, але й могла містити в собі приховану зброю.

Військова відзнака

У Московській державі XVI—XVII століть тростини були відзнакою «начальних людей» (офіцерів) стрілецьких полків[4].

Знаком достоїнства отаманів Донського козачого війська була тростина-«насіка» (рос. насека, дореф. насѣка). Передача новообраному отаману насіки супроводжувалася особливою церемонією. Петро I, бажаючи надати військовим отаманам більше важливості і влади, пожалував Війську Донському срібну печатку й насіку, прикрашену на кінцях срібною оправою, з написом на верхній оправі «насѣка войска донского 1704 г.»[5]. Згідно з Найвище затвердженим 10 травня 1885 року положенням комітету міністрів, насіка була знаком достоїнства селищних і станичних отаманів. Вбиралася сріблом, мала довжину до 2 аршинів (144 см), була покрита лаком під червоне дерево і прикрашена двома двоголовими орлами, поміщеними на кулі діаметром 1,5 вершка (6,75 см)[6].

До Першої Світової війни тростини носили як елемент форми поза строєм всі військовослужбовці британської й американської армій.

Сучасність

Тростина для сліпих

Тростина для сліпих виготовляється зі світловідбивного світлого матеріалу, тому її ще називають білою тростиною. Біла тростина стала символом сліпих у 1921 році завдяки Джеймсу Біггсу, який першим перефарбував свою чорну тростину в білий колір.

Примітки

Тростина // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
Трость // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
Орденские жезлы и трости // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Писарев А. Е. Вооружение и военная одежда московских стрельцов в XVII в.
Атаман // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Насека // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Тростина // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

[2] Трость // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

[3] Орденские жезлы и трости // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

[4] Писарев А. Е. Вооружение и военная одежда московских стрельцов в XVII в.

[5] Атаман // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

[6] Насека // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)