Троцький Ігор Васильович

Народився 1890 у Києві. Закінчив Київське військове училище (1914). Брав участь у Першій світовій війні. Останнє звання у російській армії — штабс-капітан.

У грудні 1917 вступив у Кам'янці-Подільському до повстанського загону ім. Яна Кармелюка, командир 1-ї сотні цього загону. З лютого 1918 командир кінно-гайдамацького куреня ім. Яна Кармелюка військ Центральної Ради, з яким у квітні 1918 був переведений до Харкова.

У червні 1918 курінь зведено у харківську повітову сотню ім. Я. Кармелюка, яка 17 листопада 1918 з наказу головнокомандувача Лівобережного фронту полковника Болбочана розгорнулися у 2-й Запорізький піший полк ім. Я. Кармелюка. Був командиром цього полку з травня 1919 до грудня 1919.

Учасник Першого Зимового походу, під час якого командував 2-им збірним куренем Дієвої армії УНР. Після закінчення походу командир 3-ї Запорізької бригади 1-ї Запорізької стрілецької дивізії Армії УНР. 5 жовтня 1920 Ігору Троцькому присвоєно звання полковник.

15 вересня 1922 приділений до штабу 4-ї Київської стрілецької дивізії Армії УНР. Подальша доля невідома.

Пам'ятник старшинам Армії УНР — уродженцям Києва на якому викарбувано ім'я Ігоря Троцького

28 травня 2011 року у мікрорайоні Оболонь було відкрито Пам'ятник старшинам Армії УНР — уродженцям Києва . Пам'ятник являє собою збільшену копію ордена «Хрест Симона Петлюри». Більш ніж двометровий «Хрест Симона Петлюри» встановлений на постаменті, на якому з чотирьох сторін світу закріплені меморіальні дошки з іменами 34 старшин Армії УНР та Української Держави, які були уродженцями Києва (імена яких вдалося встановити історикам). Серед іншого вигравіруване й ім'я Ігора Троцького.

• За Державність. Матеріали до Історії Війська Українського. — Торонто, 1964. — Збірник 10. — С. 37, 214.