Трюмо (архітектура)
Трюмо́ (фр. trumeau) — архітектурна деталь, простінок між віконними або дверними проймами, звичайно прикрашений орнаментом[1], рельєфом або скульптурою. Французьке слово trumeau первісно означало «товста частина ноги», і походить, очевидно, від франкськ. *thrum («шматок»)[2].
Трюмо являє собою частину стіни, простінок, перемичку між великими вікнами або дверима; стовп, що підтримує тримну балку над входом чи вікном. У ширшому сенсі трюмо — художня оздоба простінку, звідси походить назва й дзеркал-трюмо.
У церковній архітектурі трюмо — стовп, колона, що розділює вхід надвоє і підтримує горизонтальну перемичку, на якій стоїть фронтон. Її призначення — зняти навантаження з перемички (цю функцію може іноді виконувати розвантажувальна арка), забезпечуючи при цьому належну ширину входу в великі храми. Трюмо може бути мурованим або монолітним, у романському стилі його оздоблювали рельєфами[3].
Примітки
- Трюмо // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
- Anne Prache. Cathédrales d'Europe. — Citadelles & Mazenod, 1999. (фр.)