Тульнов Петро Львович

Народився в родині шевця. Трудову діяльність розпочав у шістнадцятирічному віці розсильним. Потім працював електромонтером заводу в місті Луганську.

Член РКП(б) з 1925 року.

У 1925—1931 роках — слухач Луганського індустріального робітничого факультету, студент Одеського інституту народного господарства.

У 1931—1938 роках — інженер-економіст металообробної промисловості, начальник планово-економічного відділу, начальник складання гірничого обладнання механічного цеху Ворошиловградського заводу імені Пархоменка.

У 1938—1939 роках — завідувач промислово-транспортного відділу Ворошиловградського міського комітету КП(б)У; 1-й секретар Артемівського міськрайонного комітету КП(б)У Ворошиловградської області; 2-й секретар Ворошиловградського міського комітету КП(б)У.

У 1939 — 17 травня 1941 року — секретар Ворошиловградського обласного комітету КП(б)У із пропаганди. 17 травня 1941 — 1942 року — секретар Ворошиловградського обласного комітету КП(б)У із машинобудування.

Учасник німецько-радянської війни. У 1942 році — працівник оперативної групи при Військовій раді Південного фронту.

У вересні 1943 — жовтні 1946 року — 2-й секретар Ворошиловградського обласного комітету КП(б)У.

У жовтні 1946 — липні 1947 року — інспектор Управління кадрів ЦК ВКП(б) у Москві.

У липні 1947 — 1952 року — 2-й секретар Калінінградського обласного комітету ВКП(б).

На 1952 рік — начальник політичного відділу «Сталінградгідробуду».

Потім — на пенсії в місті Волгограді.

• воєнтехнік 1-го рангу
• майор авіаційно-технічної служби

• ордени
• медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 1-го ст.
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)
• медалі

• газета «Большевик» (Советск) — 21.01.1951 року.
• Тульнов Петро Львович (рос.)