Тягнигоре Дмитро
Тягнигоре (справжнє прізвище Сідлецький) Дмитро (1880-ті роки — 1945) — православний священик, родом з Київщини; старшина Армії УНР; на еміграції в Польщі (Галичина), на Кубі й у США (1924–1930).
У 1931 на доручення архієпископа Теодоровича виїхав до Бразилії для організації УАП Церкви; у громадській діяльності відомий з організації у так званому «Молодому Козацтві». Помер у колонії Ірасема (Ірапутан).
Автор численних оповідань та повістей для дітей на теми козаччини, життя в Україні в історичні часи. Відомі такі книжки: «Козацьке серце» (1927), «Королева розбійників» (Вінніпеґ, 1938). Як письменник дебютував на еміграції в часописі «Дніпро» (Трентон, США) у 1924 році. Постійно друкувався в «Українському Голосі» (Вінніпег, Канада).
Твори
- Книга оповідань «Козацьке Серце». 1927 р.
- Книга оповідань «Королева Розбійників». 1938 р.
- Оповідання «Страшний Замок». 1936 рік, «Календар Українського Голосу».
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
Посилання
- Сідлецький Дмитро // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1739. — 1000 екз.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.