Уайрауїт
Уайрауїт, вайрауїт (рос. уайрауит; англ. wairauite; нім. Wairauit m) — мінерал, самородне кобальт-залізо (Co, Fe).
| Уайрауїт | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[1][2] |
| IMA-номер | IMA1964-015 |
| Хімічна формула | CoFe |
| Nickel-Strunz 10 | 1.AE.15 |
| Dana 8 | 1.1.11.6 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | кубічна сингонія[3] |
| Просторова група | кристалографічна група 221d |
| Інші характеристики | |
| Першовидкривач | Gwyneth Alva Challisd[4] |
| Названо на честь | Вайрауd[5] |
Названий за річкою Уайрау (Нова Зеландія), G.A. Challes, J.V.P.Long, 1964.
Загальний опис
Містить у % (масив Ред-Гіллс, Нова Зеландія): Co — 48,3; Fe — 49,8. Домішки: Ni. Сингонія кубічна. Гексаоктаедричний вид. Утворює мікроскопічні кристалики з гранями куба і октаедра. Густина 8,23. Дуже магнітний. Подібний до аваруїту. Знайдений разом з хромітом, магнетитом, аваруїтом і самородною міддю в серпентиніті. Осн. знахідки: долина р. Уайрау (Нова Зеландія), Коті (преф. Коті, Японія), Мускокс (Півн. Канада), Поск'яво (кантон Ґраубюнден, Швейцарія).
Див. також
Примітки
- International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- A C. G., Long J V P Wairauite - a new cobalt-iron mineral // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 1964. — Vol. 33. — P. 942–948. — ISSN 0026-461X; 1471-8022
- mineralienatlas.de
- http://www.stuff.co.nz/dominion-post/news/obituaries/4566794/Geologist-with-a-rock-hard-intellect
- Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Уайрауїт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Уайрауїт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.