Убивство Авраама Лінкольна

Убивство 16-го Президента США Авраама Лінкольна сталося 14 квітня 1865 року у театрі Форда у Вашингтоні. Під час перегляду п'єси «Наш американський кузен» Президент був смертельно поранений у голову пострілом актора Джона Бута, який був прихильником Півдня, та помер вранці 15 квітня, ставши першим американським президентом, якого було вбито на посту. Убивство Лінкольна було частиною невдалого заколоту прихильників Півдня, що мав на меті, окрім убивства Президента, знищення ще кількох членів уряду США та відновлення Конфедерації.

Ілюстрація, що зображує момент замаху на Президента Авраама ЛІнкольна.

Попередні події

Лінкольн був великим шанувальником театру. На 14 квітня дружина президента Мері Тодд Лінкольн запланувала відвідини вистави «Наш американський кузен», запросивши до театру подружжя Грантів. Генерал Грант та його дружина Джулія спочатку прийняли пропозицію, проте пізніше перепросили Лінкольнів, що не зможуть скласти їм компанію, адже вирішили відвідати своїх дітей у Нью-Джерсі[1]. Мері Тодд вирішила скасувати захід, проте Лінкольн заперечив їй, оскільки не хотів розчарувати глядачів — у театрі очікувався аншлаг, адже на афішах було зазначено про відвідини вистави президентом[2].

Замах на Лінкольна

Президент Авраам Лінкольн під час вистави перебував у ложі разом зі своєю дружиною Мері, майором Генрі Ретбоун і його нареченою Кларою Гарріс, які були запрошені до театру президентським подружжям[2]. Приблизно посеред п'єси актор Джон Бут зайшов до президентської ложі, щоб убити Лінкольна. Знаряддям убивства Бут вибрав однозарядний пістолет Philadelphia Deringer з калібром 0,44 дюйма. Вибір такої зброї був обумовлений її малими габаритами, що дозволило вбивці непомітно пронести її до театру[3].

Озброєний пістолетом і кинджалом, Джон Бут увійшов до президентської ложі, де практично впритул ззаду вистрілив у голову Президента. Гість Лінкольнів майора Ретбоун моментально зреагував на постріл, спробувавши затримати Бута. Під час боротьби Бут, хоч і випустивши з рук пістолет, поранив Ретбоуна у руку кинджалом, після чого вистрибнув з президентської ложі на сцену. Стрибаючи з ложі, убивця зачепився шпорою за один з чотирьох прапорів, якими була оздоблена ложа. Невдало стрибнувши на сцену, Бут серйозно пошкодив ногу, звідти убивця президента вигукнув Sic semper tyrannis! (з лат. Так завжди тиранами!), додавши за деякими свідченнями очевидців The South is avenged! (з англ. За Південь помстився!), після чого покинув будівлю театру і верхи на коні попрямував з Вашингтона.

Смерть Лінкольна

Хірург одразу після замаху оцінив рану Лінкольна як смертельну. Протягом 9 годин Лінкольн перебував у комі. Хірурги виявили кулю та уламки черепа на 15-сантиметровій глибині в мозку. 15 квітня 1865 року о 7 годині 22 хвилині ранку серце президента припинило битися. Через день у Великому залі східного Білого дому почалася панахида за вбитим очільником нації.[4]

Доля вбивці

Убивцю президента США виявили тільки в ніч з 25 на 26 квітня на одній із ферм. У перестрілці Джона Вілкса Бута було вбито. Його смерть забрала в могилу і таємницю замаху. Вважають, що в спланованій змові брало участь багато людей.[5]

Примітки
  1. Ernest B. Furgurson (23 березня 2015). This is the Carriage That Took Lincoln on his Fateful Trip to Ford's Theatre. Smithsonian. Процитовано 8 лютого 2019.(англ.)
  2. A night at Ford's Theatre. Ford's Theatre. Процитовано 8 лютого 2019.(англ.)
  3. Booth's Deringer. Ford's Theatre. Процитовано 1 лютого 2019.(англ.)
  4. Ігор Шаров. Характери Нового світу. - К.: Арт Економі, 2018. – С. 194. ISBN 978-617-7289-69-1
  5. Ігор Шаров. Характери Нового світу. - К.: Арт Економі, 2018. – С. 195. ISBN 978-617-7289-69-1

Див. також
  • Kekla Magoon. Abraham Lincoln. — ABDO, 2008. — 112 с. — ISBN 978-1599288390.
  • James L. Swanson. Manhunt: the twelve-day chase for Lincoln's killer. — William Morrow Paperbacks, 2007. — ISBN 978-0060518509.
  • Ігор Шаров. Характери Нового світу. — К.: Арт Економі, 2018. — 496 с. ISBN 978-617-7289-69-1.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.