Угода Сайкса — Піко
Угода Сайкса — Піко — угода, укладена між Великою Британією та Францією про розподіл азійських, переважно арабських, володінь Османської імперії. Підготовлена англійським дипломатом Марком Сайксом та французьким дипломатом Франсуа Жорж-Піко. Угода була узгоджена із російським царським урядом у березні 1916 р., укладена в Лондоні у формі обміну нотами 9—16 травня 1916 р.
Основні положення
Передбачала встановлення панування (у формі прямої анексії і «сфер впливу»):
- Великої Британії — в Іраку та Зайорданні, а також в деяких князівствах Аравійського півострова;
- Франції — в Лівані, Сирії, Північному Іраку, Південно-Східній Анатолії.
- над Палестиною (крім Хайфа та Александретти, що відходили до Великої Британії) встановлювалось міжнародне управління, конкретні форми якого повинні були визначатися пізніше.
Наслідки
Цією угодою Велика Британія порушила своє зобов'язання про створення незалежної арабської держави, зафіксоване в угоді, оформленій у вигляді обміну листами між британським верховним комісаром в Єгипті Мак-Магоном і правителем Мекки Хусейном.
Після закінчення Першої світової війни угоду було змінено на користь Великої Британії підписанням Севрського мирного договору у 1920. Але реалізація угоди щодо турецьких територій була зірвана Жовтневою революцією в Росії та перемогою Кемалістської революції в Туреччині.
Див. також
Джерела
Література
- І. Коміренко. Сайкса — Піко угода 1916 (таємна) // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4