Угольсько-Широколужанський буковий праліс

У́гольсько-Широколужа́нський бу́ковий пралі́с — найбільший у світі кластер букового пралісу, загальна площа якого становить близько 9000 га[2].

Угольсько-Широколужанський буковий праліс
Буковий праліс Малої Угольки
Буковий праліс Малої Угольки
48°15′38″ пн. ш. 23°44′30″ сх. д.
Розташування:  Україна
Закарпатська область,
Тячівський район
Площа: бл. 9000 га
Керівна
організація:		 Карпатський біосферний заповідник
Країна  Україна[1]
Світова спадщина ЮНЕСКО
Назва ЮНЕСКО: Букові праліси Карпат та інших регіонів Європи
Тип: природний
Критерії: IX
Регіон ЮНЕСКО: Європа і Північна Америка
Зареєстровано: 2007  (31 сесія)
Місцерозташування Угольсько-Широколужанського букового пралісу
 Угольсько-Широколужанський буковий праліс у Вікісховищі

Розташований у межах Угольсько-Широколужанського масиву Карпатського біосферного заповідника (Тячівський район, Закарпатська область, Україна). Частини цього букового пралісу перебувають під охороною ще починаючи з 1920-х років. У 1992 році букові праліси Угольсько-Широколужанського заповідного масиву внесено до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО, до якого у 2007 та 2011 роках були зараховані також інші букові праліси та старовікові букові ліси Європи[3].

Угольсько-Широколужанський буковий праліс є об'єктом активних наукових досліджень. У 2010 році було вперше проведено його статистичну інвентаризацію у рамках українсько-швейцарського наукового проекту[4]. Повторна інвентаризація, метою якої є виявлення змін у лісовому масиві, запланована на 2019 рік[5]. Крім того, починаючи з 2001 року тут проводяться дослідження на постійній моніторинговій дослідній ділянці прощею 10 га (200×500 м).

Результати статистичної інвентаризації

Статистична інвентаризація Угольсько-Широколужанського букового пралісу була проведена в 2010 році на площі 10300 га лісу, з яких 8800 га представлені пралісами, а решта — природними лісами. Під час польових робіт було закладеного 314 кругових тестових ділянок площею 500 м², на яких були заміряні всі дерева діаметром 6 см і більше (всього 6779 дерев).

За матеріалами статистичної інвентаризації було встановлено, що:

  • дерева бука лісового (Fagus sylvatica L.) становили 97% всіх заміряних дерев;
  • вік найстаріших дерев становить близько 500 років;
  • найгрубшим було дерево в'яза шорсткого, діаметр якого становив 150 см;
  • найгрубше дерево бука лісового мало діаметр 140 см;
  • щонайменше 10 дерев бука лісового на 1 га мали діаметр 80 см і більше;
  • кількість живих дерев становить у середньому 435 шт./га, середня сума прощ поперечних перетинів — 36,6 м²/га, а середній запас — 582 м³/га;
  • запас відмерлої деревини (стоячої та лежачої) становить у середньому 163 м³/га;
  • вертикальна структура Угольсько-Широколужанського букового пралісу є переважно триярусною, а вікна в шатрі деревостану здебільшого мають площу, близьку до площі поперечного перетину крони переважаючого дерева[4].

Еколого-туристичні маршрути

Відвідати Угольсько-Широколужанський буковий праліс дозволяють два екотуристичні маршрути:

  1. Буковими пралісами Малої Угольки, що веде також до найдовшої карстової печери Українських Карпат «Дружби» та вапнякової скелі «Карстовий міст».
  2. Буковими пралісами Великої Угольки, кульмінаційним пунктом якого є карстова печера Молочний Камінь.

Відвідування екотуристичних маршрутів Карпатського біосферного заповідника є платним.

Широколужанський буковий праліс
Широколужанський буковий праліс 
Вітровал у Широколужанському пралісі
Вітровал у Широколужанському пралісі 
Природне поновлення у буковому пралісі
Природне поновлення у буковому пралісі 
Відмерла деревина — запорука біорізноманіття
Відмерла деревина — запорука біорізноманіття 
Постійна дослідна ділянка в Малій Угольці
Постійна дослідна ділянка в Малій Угольці 
Постійна дослідна ділянка в Малій Угольці
Постійна дослідна ділянка в Малій Угольці 

Панорама
Угольсько-Широколужанський буковий праліс (панорама з Полонини Красна)

Примітки
  1. GEOnet Names Server — 2018.
  2. Брендлі, У.-Б.; Довганич, Я., ред. (2003). Праліси в центрі Європи. Путівник по лісах Карпатського біосферного заповідника. Бірменсдорф, Швейцарський федеральний інститут досліджень лісу, снігу і ландшафтів (WSL); Рахів, Карпатський біосферний заповідник (КБЗ). с. 192. ISBN 3-905621-09-6.
  3. Ancient and Primeval Beech Forests of the Carpathians and Other Regions of Europe.
  4. Commarmot, B.; Brändli, U.-B.; Hamor, F. та ін., ред. (2013). Inventory of the Largest Primeval Beech Forest in Europe. A Swiss-Ukrainian Scientific Adventure (англ.). Birmensdorf, Swiss Federal Research Institute WSL; L’viv, Ukrainian National Forestry University; Rakhiv, Carpathian Biosphere Reserve. с. 69. ISBN 978-3-905621-53-2.
  5. Change inventory Uholka-Shyrokyi Luh.[недоступне посилання з липня 2019]

Посилання
  1. Праліси в центрі Європи. Путівник по лісах Карпатського біосферного заповідника[недоступне посилання з липня 2019].
  2. Urwälder im Zentrum Europas. Ein Naturführer durch das Karpaten-Biosphärenreservat in der Ukraine.
  3. Virgin Forests of Uholka. Nature Guide to the Largest Virgin Beech Forest of Europe. A UNESCO World Heritage Site.
  4. Inventory of the Largest Primeval Beech Forest in Europe.
  5. Методичні вказівки зі статистичної інвентаризації Угольсько-Широколужанського букового пралісу.
  6. Карпатський біосферний заповідник.
  7. Swiss Federal Institute for Forest, Snow and Landscape Research WSL.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.