Уйвар (еялет)

У 1663 році після початку чергової війни з Австрією великий візир Фазіл Ахмед Кепрюлю рушив в Угорщину, де захопив міста Нове-Замки, Нітра, Новий Граф. Вашварський мир 1664 року закріпив такі завоювання.

З цих земель було утворено новий еялет. Нове-замки перейменовано в Уйвар. За його назвою звалася уся провінція. Її безпосередніми завданнями були, з одного боку, захист з півночі будинського пашалику, а з другого, фортеці цього еялету слугували базами для наступу в Північну Угорщину (сучасна Словаччина), а також допомога кримськотатарським загонам у нападах на Моравію. Залога уйвару становила 2 тис. яничар і 800 спагіїв.

З початком великої турецької війни у 1683 році з фортець еялету здійснювалися набіги на австрійську Угорщину, Австрію та Моравію. Поразка у 1683 році під Віднем поставила османські війська в складне становище. У 1685 році майже всі міста еялету було захоплено військами Священної ліги на чолі із Енеєм-Сильвієм Капрара. Фактично еялет перестав існувати. Таке становище було закріплено Карловицьким договором 1699 року.

Еялет складався з 6 санджаків: Новіград, Бужак, Левіце, Глоговец, Шаштін-Страже та Нітра.

Османський уряд стимулював заселення міст провінції: сюди перебиралися мусульмани та жиди. Надані було пільги для ремісників і торговців. Щорічна данина становила 1 млн 90 тис. 150 акче. За переписом 1670 року немусульмани становили 20 183 особи, що сплачували джизью у 50 акче кожен.

• Evliya Çelebi e Joseph von Hammer-Purgstall, Narrative of Travels in Europe, Asia, and Africa in the Seventeenth Century, Oriental Translation Fund, 1834, p. 90
• Evliyâ Çelebi, La guerre des Turcs, Récits de bataille extraits du Livre de Voyage. Éditions Sindbad, Acte Sud, 1999. ISBN 2-7427-2549-0