Османська мова
Осма́нська або осма́нська туре́цька мо́ва (тур. Osmanlıca або тур. Osmanlı Türkçesi, осман. لسان عثمانی lisân-ı Osmânî) — варіант турецької мови, який використовували як офіційну та літературну мову Османської імперії. Вона мала багато запозичень з арабської та перської мов, для письма використовували видозмінену арабську абетку. Фактично, ця мова була незрозумілою для менш освічених турків, що використовували грубу турецьку мову (kaba Türkçe), де було значно менше іншомовних запозичень і яка лежить в основі сучасної турецької мови.[1]
Османська мова | |
---|---|
осман. لسانعثمانی, трансліт. lisân-ı Osmânî | |
Поширена в | Османська імперія |
Носії | мертва мова |
Писемність | арабське письмо |
Класифікація | |
Офіційний статус | |
Державна | Османська імперія |
Коди мови | |
ISO 639-1 | немає |
ISO 639-2 | ota |
ISO 639-3 | ota |
Існувала, фактично, лише за часів існування Османської імперії, приблизно із XIII століття до 1930-х років, коли була кодифікована сучасна турецька мова на латиниці (1928).
Письмо
Ізольована | Кінцева | Серединна | Початкова | Назва | Транслітерація | Сучасна |
---|---|---|---|---|---|---|
ﺍ | ﺎ | — | elif | a, â | a, e | |
ﺀ | — | hemze | ʼ | ', a, e, i, u, ü | ||
ﺏ | ﺐ | ﺒ | ﺑ | be | b, p | b |
ﭖ | ﭗ | ﭙ | ﭘ | pe | p | p |
ﺕ | ﺖ | ﺘ | ﺗ | te | t | t |
ﺙ | ﺚ | ﺜ | ﺛ | se | s | s |
ﺝ | ﺞ | ﺠ | ﺟ | cim | c, ç | c |
ﭺ | ﭻ | ﭽ | ﭼ | çim | ç | ç |
ﺡ | ﺢ | ﺤ | ﺣ | ha | ḥ | h |
ﺥ | ﺦ | ﺨ | ﺧ | hı | ẖ | h |
ﺩ | ﺪ | — | dal | d | d | |
ﺫ | ﺬ | — | zel | z | z | |
ﺭ | ﺮ | — | re | r | r | |
ﺯ | ﺰ | — | ze | z | z | |
ﮊ | ﮋ | — | je | j | j | |
ﺱ | ﺲ | ﺴ | ﺳ | sin | s | s |
ﺵ | ﺶ | ﺸ | ﺷ | şın | ş | ş |
ﺹ | ﺺ | ﺼ | ﺻ | sad | ṣ | s |
ﺽ | ﺾ | ﻀ | ﺿ | dad | ż, ḍ | d, z |
ﻁ | ﻂ | ﻄ | ﻃ | tı | ṭ | t |
ﻅ | ﻆ | ﻈ | ﻇ | zı | ẓ | z |
ﻉ | ﻊ | ﻌ | ﻋ | ayın | ʿ | ', h |
ﻍ | ﻎ | ﻐ | ﻏ | gayın | ġ | g, ğ |
ﻑ | ﻒ | ﻔ | ﻓ | fe | f | f |
ﻕ | ﻖ | ﻘ | ﻗ | kaf | ḳ | k |
ﻙ | ﻚ | ﻜ | ﻛ | kef | k, g, ñ | k, g, ğ, n |
ﮒ | ﮓ | ﮕ | ﮔ | gef¹ | g | g, ğ |
ﯓ | ﯔ | ﯖ | ﯕ | nef, sağır (deaf) kef | ñ | n |
ﻝ | ﻞ | ﻠ | ﻟ | lam | l | l |
ﻡ | ﻢ | ﻤ | ﻣ | mim | m | m |
ﻥ | ﻦ | ﻨ | ﻧ | nun | n | n |
ﻭ | ﻮ | — | vav | v, o, ô, ö, u, û, ü | v, o, ö, u, ü | |
ﻩ | ﻪ | ﻬ | ﻫ | he | h, e, a | h, e, a |
ﻻ | ﻼ | — | lamelif | lâ | la | |
ﻯ | ﻰ | ﻴ | ﻳ | ye | y, ı, i, î | y, ı, i |
1 Правильний османський варіант ґефа (gef) має міні-каф над ﻙ і подвійну риску над گ. Така літера є рідкісною в сучасних шрифтах.
Періодизація
- I. Староанатолійсько-тюркський (XIII — кінець XV століття)
- II. Власне османський.
- III. Власне турецький (з 1930-х).
Із 1930-х османська мова занепала, оскільки у 1928 турецька мова на латиниці витіснила османську мову із вжитку.
Примітки
- Misha Glenny. The Balkans - Nationalism, War, and the Great Powers, 1804-1999, Penguin, New York 2001. p. 99.