Українська Медично-Харитативна Служба

Українська Медично-Харитативна Служба (УМХС) постала по другій світовій війні на базі заборонених окупаційною владою осередків Українського Червоного Хреста в Німеччині, з осідком у Мюнхені, 1945 року під назвою Санітарно-Харитативна Служба (СХС) при Апостольській Візитатурі для українців католиків (Sanitary Charitable Service at the Apostolical Visitator's Office of the Greek Catholic Church for Germany), з 1948 року як Українська СХС, з 1955 року під теперішньою назвою — УМХС (Ukrainischer medizinischer und caritativer Dienst).

3 1945 міжнародний і баварський Червоний Хрест неофіційно допомагали СХС харчами, ліками й одягом. Дотації приходили також від українських заокеанських організацій, від Католицької Церкви, з членських внесків (1947 року близько 14000 членів, організованих у 61 станиці) та прибутків з українських імпрез.

Від 1948 року УСХС (згодом УМХС) поширила свою діяльність на територію трьох окупаційних західних зон Німеччини й Австрії; вона мала крайові представництва (5), станиці, делеґатури і зв'язкових за кордоном (у США, Канаді, Австралії, Франції і Бельгії). Медична допомога надавалася у створених амбулаторіях (1946 року діяло 20 в таборах УНРРА, у тому числі 5 під безпосереднім керівництвом УМХС; після 1950 року лише одна в Мюнхені).

Спершу в системі УМХС працювало близько 150 лікарів (організовано кілька курсів для медсестер), але з виїздом за океан їх число зменшилося, як і діяльність УМХС. Крім лікарської допомоги, діяв відділ розшуків і поєднання членів родин, допомоговий відділ інвалідам, колишнім воякам УПА, вдовам, сиротам тощо. Згодом поширено діяльність поза Німеччину й Австрію, даючи допомогу потребуючим в Україні, Польщі, Чехії, Юґославії, Румунії, Аргентині тощо.

Голови Ради УМХС

  • Б. Андрієвський (1945 — 1951)
  • І. Мірчук (1951 — 1955)
  • Г. Мартинець (1955 — 1968)
  • Я. Ковалик (з 1968 року).

Головна Управа

  • Т. Воробець (1945 — 1948)
  • Я. Воєвідка (1948 — 1949)
  • І. Мірчук (1949 — 1950)
  • М. Хроновят (1950 — 1951)
  • Я. Гинилевич (1951 — 1979, згодом почесний голова)
  • Б. Синишин (з 1979 року).

Довголітній орг. секретар Г. Комаринський (з 1945 року).

Посилання

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.