Українська буржуазія

Перші представники буржуазії в Україні з'явилися ще у 17 столітті, коли почав зароджуватися ринок, зростали міста, виникали перші мануфактури.

Безпосереднє оформлення буржуазії відбулося в 17 столітті з перемогою фабрично-заводського виробництва у пореформену добу, коли нестримно зростали підприємницькі верстви. За даними одноденного Всеросійського перепису 1897 року, в Україні налічувалося великої буржуазії 289,5 тисяч осіб (разом із сім'ями), дрібних заможних господарів — 413,6 тисяч, дрібних незаможних виробників — 910 тисяч. У групі населення, яке жило прибутками від капіталів і нерухомого майна, українців разом із сім'ями налічувалося 74,6 тисяч, або близько 28 % загальної чисельності цієї категорії населення.

Буржуазія справляла вплив не лише на економічне, а й на політичне та ідеологічне життя суспільства. Промислова буржуазія досить швидко створила перші представницькі організації:

• «Всеросійський з'їзд фабрикантів, заводчиків та осіб, зацікавлених вітчизняною промисловістю», 1870;
• «З'їзди гірничопромисловців Півдня Росії», 1874;
• «Всеросійське товариство цукрозаводчиків», 1897 тощо.

Через ці організації здійснювався тиск на уряд заради забезпечення власних інтересів. Свої перші партії вона створила у 1897 році (Загальнодемократична партія) та у 1904 році (Українська демократична та Українська радикальна партії). Найбільш повно ідеологію буржуазної демократії висловлювала загальноросійська партія кадетів, до якої входили і представники української буржуазії. В Україні близькою до неї була Українська демократично-радикальна партія (1905–1908), а пізніше — Товариство українських поступовців (1908–1917). Частина промислової буржуазії входила до російської партії октябристів. На відміну від країн Заходу, де буржуазія прийшла до влади, покінчивши з політичним пануванням феодалів, у Російській імперії та в Україні вона отримала політичне керівництво державою на короткий час — лише у 1917 році.

• Буржуазія
• Міщанство