Українсько-індійські відносини

Ще у 1960-1970-х роках Україна в рамках співробітництва СРСР з Індією надавала економічну і військову допомогу Республіці Індія, яка у загальному внеску становила близько 30%, а у таких галузях як металургія, енергетика, важке машинобудування, постачання зброї (зокрема транспортних літаків, бойових кораблів тощо) частка України була значно вищою. Перші індійські космічні штучні супутники збиралися на «Південмаш» у місті Дніпропетровськ.

В часи Радянського Союзу діяло українське відділення товариства радянсько-індійської дружби, проте воно повністю керувалося Москвою. Десь у 1987 році розпочалася самостійна діяльність, яка закінчилася відокремленням від Москви і створенням Товариства «Україна-Індія».

За роки незалежності Україна й Індія налагодили співробітництво майже в усіх сферах: економічній, політичній, науково-технічній, оборонній та культурній. Україна відіграє дуже важливу роль у забезпеченні Індії зброєю. Робота міждержавної комісії з економічного, торгового, наукового, технологічного й культурного співробітництва, сумісна ділова рада торгово-промислових палат, консультації між міністерствами іноземних справ сприяли розвитку співробітництва між країнами, дало змогу організувати навчання українських громадян у Індії за рахунок уряду України. В Україні навчається 2500 індійських студентів, працюють товариства дружби й культурних зв'язків.

Співробітництво між Україною та Індією в культурно-гуманітарній сфері розвивається динамічно: сторони здійснюють культурні обміни, сприяють участі представників обох країн у різноманітних культурологічних та спортивних заходах, міжнародних конкурсах, конференціях тощо. Воно відбувається в рамках Угоди між урядом України та урядом Республіки Індія про співробітництво в галузях культури, мистецтва, освіти, туризму, спорту та засобів масової інформації від 27 березня 1992.

Взаємне вивчення культур народів має довгу історію. Так Леся Українка перекладала гімни Ріґведи, Іван Франко — частини Магабгарати й інших священних індійських книг. Деякі роботи українських класиків, у тому числі Тараса Шевченка, були перекладені на мови народів Індії. Також перекладені на українську мову твори індійських письменників XIX та XX століття.

• Гриценко Ю. Україно-індійські стосунки: становлення та сучасний стан^{[недоступне посилання з липня 2019]} // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету: Збірник наукових праць. — Рівне: РДГУ, 2008. — Випуск 12. — 309 с.

• Індійсько-українські музичні зв'язки // Українська музична енциклопедія. Т. 2: [Е – К] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 207-209.