Укус змії

Укус змії, зміїний укус — специфічна травма, зумовлена укусом змії. Зазвичай йдеться про укус отруйної змії, що спричиняє важку інтоксикацію з важкими або летальними наслідками для людини та інших живих організмів. Більшість укусів змій викликані не отруйними зміями. З приблизно 3000 видів змій у світі, лише 15 % вважаються небезпечними для людини[1][2]. З точки зору природи походження цього явища фахівці виділяють дві основні причини. Укус змії є наслідком полювання або засобом самозахисту змії від потенційного або реального ворога[3].

Укус змії
Спеціальність реаніматологія
Причини напад тваринd
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 T63.0, W59 (non venimeux), X20 (venimeux)
DiseasesDB 29733
MedlinePlus 000031
eMedicine med/2143
MeSH D012909
 Snake bites у Вікісховищі

Особливості та симптоматика

Найбільш поширеним і очевидним візуальним симптомом укусу змії є наявність двох колотих ран від ікл плазуна[4]- кусана рана. Симптоматика проявів наслідку укусу різними отруйними плазунами може дуже різнитися залежно від видової приналежності змії. Найбільш поширеним симптомами укусів змії є панічний страх постраждалого, що сприяє появі інших симптомів таких, як нудота і блювота, діарея, запаморочення, непритомність, тахікардія і холодний липкий піт і т.ін[5][6]. Укус отруйної змії може мати серйозні наслідки, залежно від розміру жертви, особливостей прикусу змії, кількості введеної отрути, швидкості поглинання отрути організмом потерпілого і кількості часу між моментом укусу та застосування специфічної інтенсивної терапії[7].

Поширеність травми

Важкий некроз на гомілці одинадцятирічного хлопчика від укусу отруйної змії. Зображення було зроблено через два тижні після укусу.

З огляду на те, що постраждалі від укусів змій далеко не завжди повідомляють про факт укусу, у багатьох країнах світу відсутня достовірна статистика цього явища. За оцінками фахівців, щороку у світі від укусів змій страждає близько 2,5 мільйонів людей, з яких біля 125 тисяч помирають.[джерело?] Ті ж дослідження показують, що більшість нещасних випадків з отруйними зміями у північній півкулі трапляються в теплу пору року, особливо в період з квітня по вересень, коли змії дуже активні і багато людей перебувають на відкритому повітрі. Найбільше при цьому страждають мешканці тропічних районів та регіонів з розвинутою рослинницькою галуззю сільського господарства[8]. Більшість жертв — чоловіки у віці від 17 до 27 років. У багатьох регіонах світу, наприклад, в Африці, надзвичайно гостро стоїть проблема нестачі сироватки для лікування такого роду травм[9].

За даними ВООЗ, у всьому світі змії кусають до п'яти мільйонів людей щороку. З них отруйні змії спричиняють значну захворюваність та смертність. Недостатній доступ до медичної допомоги та дефіцит профілактичних мір збільшують ступінь тяжкості травм та їх наслідків.

Хто найбільше ризикує?

Більшість укусів змій трапляються в Африці та Південно-Східній Азії. Укуси змії найчастіше зустрічаються серед людей, які живуть у сільській місцевості, малозабезпечених ресурсами, які існують на низьких цінах, немеханічному землеробстві та інших польових професіях. Сільськогосподарські працівники, жінки та діти - це групи, які найчастіше покусані зміями. До тягаря цих травм додається їх соціально-економічний вплив на сім'ї та громади. Жертви дорослого віку часто отримують заробітну плату або доглядають сімейні групи, через що можуть втратити працездатність.

Профілактика укусів змій передбачає інформування громад про ризики укусу змії та методи захисту, такі як:

  • уникайте високих трав'янистих ділянок;
  • носіть захисне взуття/черевики;
  • захищайте місця зберігання харчів подалі від гризунів; зберігайте їжу в контейнерах, захищених від гризунів
  • піднімайте ліжка над рівнем підлоги та надійно підтягуйте москітні сітки під спальні килимки в будинку.[10]

Способи запобігання зміїних укусів

У випадку перебування в районах поширення отруйних змій задля запобігання укусів рекомендується:

  • використовувати щільне, міцне взуття з високими халявами;
  • оминати кущі і густі чагарники;
  • використовувати довгі палиці або інші придатні для того предмети, щоб "промацувати" ними місця потенційного перебування змій;
  • при пересуванні небезпечними місцями створювати шум, гуркіт задля відлякування змій;
  • уникати ситуацій, за яких змія опиняється «загнаною в кут» — це провокує її до агресії і нападу;
  • у випадку раптової зустрічі з небезпечним плазуном, що виявляє ознаки агресії потрібно спокійно, повільно і без зайвих різких рухів відійти і дати можливість змії відповзти на безпечну відстань;
  • пам'ятати, що навіть відрубана і відокремлена від тіла голова змії спроможна впродовж певного часу рефлекторно кусати[11].

Цікаві факти

Існують доведені та задокументовані факти, що окремі тварини[12] і навіть люди набували імунітету від укусів змій[13].

Див. також

Примітки

  1. Bites of venomous snakes, Barry S., Richard C. Dart, Robert A. Barish
  2. Gold, Barry S.; Richard C. Dart, Robert A. Barish (1 de abril de 2002). «Bites of venomous snakes». The New England Journal of Medicine 347 (5): 347-56. ISSN 0028-4793. PMID 12151473. doi:10.1056/NEJMra013477
  3. The Global Burden of Snakebite: A Literature Analysis and Modelling Based on Regional Estimates of Envenoming and Deaths
  4. VENOMOUS SNAKES
  5. Gold, Barry S.; Richard C. Dart; Robert A. Barish (1 April 2002). «Bites of venomous snakes». The New England Journal of Medicine. 347 (5): 347–56.
  6. Kitchens C, Van Mierop L (1987). «Envenomation by the Eastern coral snake (Micrurus fulvius fulvius). A study of 39 victims». JAMA. 258 (12): 1615–18. doi:10.1001/jama.258.12.1615. PMID 3625968
  7. Snakebite
  8. Snake Antivenom Immunoglobulins
  9. [Ilona Eveleens: Tödliche Schlangenbisse: Die vergessene Krankheit. In: Die Tageszeitung: taz. 29. August 2018, ISSN 0931-9085]
  10. Animal bites. www.who.int (англ.). Процитовано 22 березня 2020.
  11. Texaner erlitt Biss von abgetrenntem Schlangenkopf
  12. The Animals That Venom Can't Touch, Jason Bittel
  13. Poison pass: the man who became immune to snake venom, Britt Collins

Джерела

  • Barry S. Gold, Willis A. Wingert et al.: Snake venom poisoning in the United States: A review of therapeutic practice. In: Southern Medical Journal, June 1994, 87(6):579-89.
  • Barry S. Gold, R. A. Barish: Venomous snakebites: current concepts in diagnosis, treatment, treatment, and management. In: Emerg Med, Clin North Am 1992;10:249-67.
  • Greene, Harry W. (1997). Snakes: The Evolution of Mystery in Nature. Berkeley, CA: University of California Press. ISBN 978-0-520-20014-2.
  • Stephen P., Mackessy, ed. (2010). Handbook of Venoms and Toxins of Reptiles (2nd ed.). Boca Raton, FL: CRC Press. ISBN 978-0-8493-9165-1.
  • Valenta, Jiri (2010). Venomous Snakes: Envenoming, Therapy (2nd ed.). Hauppauge, NY: Nova Science Publishers. ISBN 978-1-60876-618-5.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.