Умов Микола Олексійович

Умов Микола Олексійович (23.І (4.II) 1846, Симбірськ, тепер Ульяновськ — 15 (28).І 1915, Москва) — російський фізик.

Умов Микола Олексійович
Народився 23 січня (4 лютого) 1846 або 1846[1]
Ульяновськ, Російська імперія[2]
Помер 2 (15) січня 1915 або 1915[1]
Москва, Російська імперія[3]
·пептична виразка[2]
Поховання Ваганьковське кладовище
Країна  Російська імперія
Діяльність математик, фізик, філософ
Галузь фізика і філософія
Alma mater Перша московська гімназіяd (1863)[2] і фізико-математичний факультет Московського університетуd
Вчителі Давидов Август Юлійовичd[2], Бредіхін Федір Олександрович[2] і Слудський Федір Олексійовичd[2]
Відомі учні Alexander Zingerd
Знання мов російська
Заклад Одеський національний університет імені І. І. Мечникова[2], Московський державний університет імені М. В. Ломоносова[2], Одеський національний університет імені І. І. Мечникова і Імператорський Московський університетd
Magnum opus вектор Пойнтінга

Життєпис

1867 закінчив математичний відділ фізико-математичного факультету Московського університету. Слухав лекції О. Столєтова. 1872 р. захистив магістерську дисертацію і ще в 1871 був запрошений викладати у Новоросійському університеті як доцент кафедри фізики (професор з 1875). У 1874 році захистив у Московському університеті докторську дисертацію «Рівняння руху енергії в тілах».

З 1893 після двадцяти двох років роботи в Одесі М. О. Умов почав працювати в Московському університеті, де з 1896 очолював кафедру фізики. Викладав фізику студентам-медикам і теоретичну фізику студентам-математикам. Після смерті професора Столєтова читав курси з експериментальної фізики.

Спільно з Лебедєвим брав участь в складанні проекту і організації Фізичного інституту при університеті. На знак протесту проти реакційних заходів міністра освіти Л. О. Кассо 1911 залишив університет.

Наукова діяльність

Наукові праці — з різних теоретичних питань фізики, зокрема з теорії коливальних процесів у пружних середовищах, висновки якої поширив на термомеханічні явища в цих середовищах.

1874 запровадив поняття про густину потоку енергії. Уявлення про енергію Дж. Пойнтінг застосовував для електромагнітного поля (див. Умова — Пойнтінга вектор). 1875 року розв'язав задачу про розподіл струмів на поверхні провідника.

1902-1904 — виконав дослідження з теорії земного магнетизму. Експериментально досліджував дифузію речовин у водних розчинах, відкрив ефект хроматичної деполяризації променів світла, що падають на матову поверхню тощо.

Примітки
  1. Catalog of the German National Library
  2. Шпольский Э. В. Nikolay Alexeyevich Umov (1846 — 1915) // УФН / под ред. В. А. Рубаков — Москва: ФИАН, 1947. — Т. 31. — С. 129–146. — ISSN 1063-7869; 1468-4780; 0038-5670; 0042-1294; 1996-6652 — doi:10.3367/UFNR.0031.194701F.0129
  3. Умов Николай Алексеевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.