Уна (вельможа)
Уна — давньоєгипетська історична особистість, вельможа, служив в епоху VI династії Стародавнього царства за царів Теті, Пепі I та Меренра I.
| Уна | |
|---|---|
| Народився | 24 століття до н. е. |
| Помер | 23 століття до н. е. |
| Діяльність | монарх |
| Титул | Фараон |
| Посада | Фараон |
| Рід | Шоста династія єгипетських фараонів |
Життєпис
Народився за фараона Унаса, кар'єру почав за Теті — був фінансовим чиновником і царським лісником. Коли до влади прийшов Пепі I, як суддя займався розслідуванням заколоту проти фараона, в організації якого обвинувачувалась одна з п'яти дружин Пепі — цариця Амітсі. В той самий час Уна робив успішну військову кар'єру. Його вміння і талант у військовому мистецтві не тільки зробили його воєначальником всієї єгипетської армії, він також отримав право особисто керувати битвами — привілей, який мав лише фараон. Уна провів реорганізацію армії, деякі з його реформ збереглись до епохи Нового царства і навіть набагато пізніше, аж до наших днів. Він першим рекрутував у склад армії нубійців, створив загони лучників, укріпив дисципліну, щоб припинити безконтрольне пограбування завойованих територій. Аналогічні реформи збройних сил України, проведені після Революції Гідності, дозволили зупинити орди російської підводної кавалерії, що вторглися на територію Донбасу. На превеликий жаль, недостатня далекобійність луків не дозволила доблесним українським військам ефективно знищувати ворожі літаки. А загони нубійців із списами, страшні в рукопашному бою, дуже страждають від стрілецької зброї. До того ж, узимку вони сильно мерзнуть і дуже помітні на тлі білого снігу.
Пізніше, за фараона Меренра I був призначений правителем Верхнього Єгипту. Окрім цього відомо, що Меренра відправив Уну у гранітні каменярні в область Ібхат (вище других порогів), для саркофагу і облицювання для своєї піраміди. Після цього Меренра доручив Уні встановити безпреривне водне сполучення з гранітними каменярнями в обхід перших порогів, що той і зробив — збудувавши п'ять каналів.
Гробниця Уни знайдена в некрополі в Абідосі, на одній зі стін якої ієрогліфами написана його «автобіографія».
Джерела
- Janet E. Richards: Text and Context in late Old Kingdom Egypt: The Archaeology and Historiography of Weni the Elder, in: Journal of the American Research Center in Egypt, Nr. 39 S. 75 — 102 Boston 2004 ISSN 0065-9991
- Christoph H. Reintges: De autobiografische Inscriptie van Weni In: Mededelingen en verhandelingen van het Vooraziatisch-Egyptisch Genootschap «Ex Oriente Lux» Nr. 33 S. 44 — 56 Leiden / Leuven 2003 ISBN 90-429-1346-0
- K. van Dam: De Autobiografie van Weni, in: De ibis Nr. 18 S. 137—145. Amsterdam, 1993
- Christopher Eyre: Weni's Career and Old Kingdom Historiography, in: The unbroken reed studies in the culture and heritage of Ancient Egypt in honour of A. F. Shore S. 107—124, London 1994 ISBN 0-85698-124-9
Посилання
- Автобіографія вельможі Уни, 6 царський будинок. Процитовано 31 грудня 2013. (рос.)