Ункей

Ункей (яп. 運慶, うんけい; 1151 (?) — 3 січня 1223) — японський скульптор 13 століття, періоду Камакура. Вважається найяскравішим митцем школи Кей, засновником реалістичного стилю в японській храмовій скульптурі.

Ункей
運慶

Статуя лівого Ваджрапані з воріт Тодайдзі роботи Ункея
Народився 1155(1155)
Регіон Кінкі, Японія
Помер 3 січня 1223(1223-01-03)
Регіон Кінкі, Японія
Національність японець
Громадянство Японія

Життєпис

Ункей народився близько 1151 року у сім'ї Кокея, 5-го голови школи скульпторів Кей, яка походила від майстра 11 століття Дзьотьо. На той час ця школа знаходилася у Нарі, при монастирі Кофукудзі, і поступалася ступенем популярності кіотським школам Ін та Ен, які користувалися опікою могутньої столичної аристократії. Проте наприкінці 12 століття на японській політичній арені з'явилися самураї, котрі заснували свій уряд в Камакурі і почали поступово займати нішу аристократів. Дорослий Ункей отримав патронат в особі самурайських можновладців і обійшов столичних конкурентів. У зрілому віці він працював у Нарі, виборюючи собі всеяпонське визнання і отримуючи високі чернечі пости соґої, хоккьо, хоґен і хоїн. Наприкінці життя безперервно виконував замовлення Камакурського сьоґунату. Помер майстер 3 січня 1223 року.

Письмові джерела повідомляють про велику кількість робіт Ункея, серед яких до сьогодні збереглося лише декілька. Серед них найвідоміші такі:

Ункей був піонером реалізму в японській скульптурі. На противагу аристократичній чупурній естетиці і шаблонній техніці зображення живих істот, яка оформилася на початок 12 століття, майстер створював нову самурайську естетику і дотримувався вільного стилю. Його образи — це переважно кремезні чоловіки, з величними обличчями і міцною статурою. Монументальний стиль Ункея нагадував класичну скульптуру часів Темпьо. Його продовжували розвивати діті і учні майстра, такі як Танкей і Кайкей. Стиль Ункея справив вплив на розвиток східнояпонської храмової скульптури, заклавши підвалини так званого «камакурського стилю».

Галерея
  • Асанга (Мудзяку)
  • Васубандху (Сесін)

Примітки
  1. яп. 奈良円成寺大日如来像.
  2. яп. 静岡願成就院阿弥陀如来・不動・毘沙門天像.
  3. яп. 神奈川浄楽寺阿弥陀三尊・不動・毘沙門天像.
  4. яп. 高野山不動堂の八大童子像.
  5. яп. 奈良興福寺北円堂弥勒・無著・世親像.

Джерела та література
  • 運慶 / 江崎誠致著. 東京: 筑摩書房, 1964.
  • 運慶･快慶とその弟子たち: 特別展 / 奈良国立博物館編. 奈良: 奈良国立博物館, 1994.
  • 日本中世の仏師と社会 : 運慶と慶派･七条仏師を中心に / 根立研介著. 東京: 塙書房, 2006.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.