Унімак
Острів Унімак (англ. Unimak Island) — острів архіпелагу Алеутських островів у Беринговому морі, розташований біля західного узбережжя півострова Аляска штату Аляска, Сполучені Штати Америки (Північна Америка).
Унімак | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Unimak Island | ||||
Острів Унімак. Вулкани Ісаноцький (в центрі) та Шишалдін (праворуч) | ||||
Карта | ||||
Острів Унімак з космосу (вид з північного сходу) | ||||
Географія | ||||
54°46′06″ пн. ш. 164°11′12″ зх. д. | ||||
Місцерозташування |
Північна Америка Берингове море (Тихий океан) | |||
Акваторія | Тихий океан | |||
Група островів | Алеутські острови | |||
Площа | 4119 км² (134-те місце) | |||
Довжина | 110 км | |||
Ширина | 52 км | |||
Берегова лінія | 419,8 км | |||
Найвища точка | Шишалдін, 2869 м (28-ме місце) | |||
Країна | ||||
США | ||||
Регіон | Аляска | |||
Район | боро Алеутіенс-Іст | |||
Населення |
64 особи (2000) | |||
Унімак Унімак (Північна Америка) | ||||
Унімак Унімак (Аляска) | ||||
Унімак у Вікісховищі |
Географія
Найбільший та найсхідніший острів Алеутських островів, в південно-східні частині Берингового моря, що у північних широтах Тихого океану, на крайньому південному заході штату Аляска, та відділений від материка (півострів Аляска), на північному сході вузькою Ісаноцькою протокою, ширина якої коливається від 0,7 до 1,7 км. Простягся з південного заходу на північний схід на 110 км, при максимальній ширині до 52 км. Має площу: за одними даними 4069,9 км², за іншими — 4118,6 км²[1][2] (3-тє місце в Беринговому морі після островів Святого Лаврентія та Нунівак, 7-ме на Алясці, 9-те у США та 134-те у світі). Найбільша висота 2869 м — вулкан Шишалдін (54°45′21″ пн. ш. 163°58′12″ зх. д.)[3], який за відносною висотою займає 115-те місце у світі, а сам острів за цією висотою займає 28-ме місце у світі серед всіх островів.
Острів Унімак складається з вершин підводного гірського хребта, переважно вулканічного походження, який утворює Алеутські острови, східним продовженням якого є Алеутський хребет півострова Аляска. Тут знаходяться шість вулканів, в тому числі один з десяти найактивніших вулканів світу — вулкан Шишалдін (Алеутська назва — Гаґінак), останнє виверження якого почалося 12 грудня 2017 року і продовжується. У 1903 році на острові був побудований маяк Scotch Cap Light. Він представляв собою конструкцію з посиленого залізобетону, його фундамент знаходився на висоті 30 метрів над рівнем моря. Тим не менше 1 квітня 1946 року він був зруйнований цунамі, викликаним землетрусом, епіцентр якого знаходився за 150 кілометрах на південь від острова. Загинули всі п'ятеро співробітників маяка, що чергували в ту ніч[4]. На острові також знаходиться маяк на мисі Саричеф.
У центральній південно-західній частині острова знаходиться вулканічний кратер — кальдера Фішера (1112 м, 54°39′55″ пн. ш. 164°22′53″ зх. д.), який включає в себе безліч вулканічних конусів і озер. Він був називаний на честь Бернарда Фішера, геолога Геологічної служби США, який загинув на одному з перевалів острова. На острові також розташовані стратовулкани Ісаноцький (2471 м, 54°46′04″ пн. ш. 163°43′49″ зх. д.) та Вестдаль (1654 м, 54°30′58″ пн. ш. 164°38′42″ зх. д.).
Фауна
Фауна острова багато в чому схожа на фауну прилеглих районів материка. Тут поширені північний олень (карібус) і бурі ведмеді, на сусідніх островах на заході від острова Унімак, живуть більш дрібніші тварини, наприклад — лисиця звичайна.
Населення
Населення острова Унімак у 2000 році становило 64 особи, яке проживало у єдиному населеному пункті — Фелс-Пасс.
Галерея
- Мис Саричеф
- Вулкан Шишалдін
- Вулкан Вестдаль
Примітки
- Unimak UN SYSTEM-WIDE EARTHWATCH Web Site
- Joshua Calder's World Island Info - Largest Islands of the World by Region. Worldislandinfo.com. Процитовано 31-01-2018.
- Shishaldin. Global Volcanism Program. Смітсонівський інститут. Процитовано 31-01-2018. (англ.)
- The April 1, 1946 Earthquake and Tsunami in the Aleutian Islands на сайті drgeorgepc.com, (англ.)
Посилання
- Riesco Island UN SYSTEM-WIDE EARTHWATCH Web Site. Оновлено: 02-08-1988 (англ.)
- Алеутскі острови // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).
- Titanic and Nautical Resource Center