Урал (комп'ютер)

Урал — сімейство радянських цифрових обчислювальних машин загального призначення, що вироблялись з 1955 по 1975 рік. Створені під керівництвом Башира Рамеєва, вироблялись у місті Пенза. У СРСР це була перша спроба спроектувати не окремий комп'ютер, а сімейство — кілька уніфікованих ЕОМ[1].

Передня панель

Перше покоління

Перші чотири моделі сімейства — «Урал-1», «Урал-2», «Урал-3» та «Урал-4» були ламповими. За винятком першої машини, інші моделі цього покоління були апаратно і програмно сумісними.

«Урал-1»

Машина «Урал-1» була створена 1957 і відзначалась дешевизною. Машина мала розвинену систему команд (кількох мінімальних форматів) з безумовною й умовною передачею керування, систему сигналізації й ручне керування, яке давало змогу стежити за виконанням програми й втручатися у хід її виконання для внесення виправлень в процесі наладження.

Основні технічні характеристики машини[2]:

Всього було випущено 186 машин[3].

«Урал-2»

ЕОМ «Урал-2» випускалась з 1959 по 1964, всього було вироблено 139 машин[4].

Основні характеристики[4]:

  • система числення — двійкова (у пристроях вводу-виводу використовувалась вісімкова і десяткова)
  • розрядність — 40
  • форма представлення чисел — як з рухомою комою, так і з фіксованою
  • система команд — одноадресна
  • швидкодія 5000-6000 операцій на секунду
  • ємність ОЗП 2043 числа або 4096 команд
  • ємність ЗП на магнітному барабані 8192 числа, існувала можливість підключення до восьми барабанів
  • площа для розміщення машини — 90-100 м²

«Урал-3» та «Урал-4»

Наступні моделі сімейства відрізнялись від «Урал-2» покращеними периферійними пристроями. Було випущено 22 одиниці «Урал-3»[5] та 30 «Урал-4»[6].

Друге покоління

ЕОМ «Урал-11», «Урал-14» та «Урал-16» були напівпровідниковими. Виробництво тривало з 1964 по 1971 роки[2], було виготовлено 123 штуки «Урал-11», 201 «Урал-14» та одна ЕОМ «Урал-16»[1]. Всі машини використовували єдину конструктивну базу, яка у літературі згадується як «Урал-10».

Основні характеристики «Урал-16»[2]:

  • представлення даних — слова змінної довжини
  • система команд — одноадресна, 300 команд
  • форма представлення чисел — як з рухомою комою, так і з фіксованою змінної розрядності
  • система числення — двійкова
  • система адресації — відносна, ступінчаста
  • час виконання операцій:
    • додавання 48-розрядних слів — 10 мксек
    • множення — 30 мксек
  • кількість каналів сигналів переривань — 64+24
  • кількість рівнів переривання — 64
  • ОЗП на феритових осердях ємністю 131—524 тисячі слів
  • зовнішній ЗП на магнітному барабані ємністю 98-784 тисячі слів, або на магнітних дисках від 5 до 40 млн слів.

Основу системи програмного забезпечення останніх моделей сімейства «Урал» становила універсальна програма-диспетчер, що виконувала функції операційної системи. До складу ПЗ також входив автокод АРМУ (Автокод Ряда Машин Урал), який забезпечував повну сумісність програм — до ПЗ кожної моделі входив транслятор з мови АРМУ на мову конкретної машини.

Див. також

Примітки
  1. Казакова, И. А. История вычислительной техники: учебное пособие/ И. А. Казакова. — Пенза: Изд-во ПГУ, 2011. — 232 с.
  2. Енциклопедія кібернетики : у 2 т. / за ред. В. М. Глушкова. — Київ : Гол. ред. Української радянської енциклопедії, 1973.
  3. http://www.computer-museum.ru/histussr/ural1.htm
  4. Электронная цифровая вычислительная машина «Урал-2»
  5. Электронная цифровая вычислительная машина «Урал-3»
  6. Электронная цифровая вычислительная машина «Урал-4»
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.