Уранія (премія)

З 1996 року у конкурсі почали вказувати рік присвоєння замість оголошення. Отже, приз у 1996 році не присвоювався. У 2009 році було повернено до попередньої системи. Таким чином, є два лауреати премії «Уранія 2008», хоча насправді це дві різні нагороди.

Шість авторів двічі здобували нагороду: Франческо Грассо, Ланфранко Фабріані, Донато Алтомаре , Альберто Костантіні, Франческо Версо та П'єро Скіаво Кампо. З 12 по 24 рази під час проведення конкурсу було визначено організаторами, що автори, які були переможцями попередніх разів не можуть брати участі знову. У 26-й раз, тобто 2014 року, у конкурсі вперше перемогли два письменники-фантасти (Сандро Баттісті та Франческо Версо).[1]

• 1989 р. – Вітторіо Катані, «Всесвіти Антоніо Мораса» (італ. Gli universi di Antonio Moras), опубліковано як «Всесвіти Мораса» (італ. Gli universi di Moras) (Urania №1120, 1990)
• 1990 р. – Вірджініо Марафанте, «Місяць вогню» (італ. Luna di fuoco) (Urania №1160 del 1991)
• 1991 р. – Франческо Грассо, «По обидва боки стіни» (італ. Ai due lati del muro) (Urania №1189, 1992)
• 1992 р. – Ніколетта Валлорані, «Підроблене серце DR» (італ. Il cuore finto di DR) (Urania №1215, 1993)
• 1993 р. – Валеріо Еванджелісті, «Ніколас Еймерих, інквізитор» (італ. Nicolas Eymerich, inquisitore) (Urania №1241, 1994)
• 1994 р. – Массімо Пьєтроселлі, «Кремнієві міражі» (італ. Miraggi di silicio) (Urania №1267, 1995)
• 1995 р. – Лука Масалі, «Та біплани Д'Аннунціо» (італ. I biplani di D'Annunzio) (Urania Libreria №6, 1996)
• 1997 р. – Массімо Монгай, «Спогади про кухаря космічного корабля» (італ. Memorie di un cuoco d'astronave) (Urania №1320, 1997)
• 1998 р. – Франко Ріккьярделло, «На межі хаосу» (італ. Ai margini del caos) (Urania №1348, 1998)
• 1999 р. – Клаудіо Ашуті, «Ніч піфагорійців» (італ. La notte dei Pitagorici) (Urania №1375, 1999)
• 2000 р. – Франческо Грассо, «Масаніелло повернувся» (італ. Masaniello è tornato), опубліковано як «2038: Повстання» (італ. 2038: La rivolta) (Urania №1403, 2000).
• 2001 р. – Донато Алтомаре , «Матер Максима» (італ. Mater Maxima) (Urania №1426, 2001)
• 2002 р. – Ланфранко Фабріані, «Провулками часу» (італ. Lungo i vicoli del tempo) (Urania №1453, 2002)
• 2003 р. – Альберто Костантіні, «Шляхи Укронії» (італ. I sentieri di Ucronia), опублік. (італ. Terre accanto) (Urania №1478, 2003)
• 2004 р. – Паоло Аресі, «Нескінченна шкала» (італ. La scala infinita), опубліковано як «Поза планетою вітру» (італ. Oltre il pianeta del vento) (Urania №1492, 2004)
• 2005 р. – Ланфранко Фабріані, «Тумани часу» (італ. Nelle nebbie del tempo) (Urania №1504, 2005)
• 2006 р. – Альберто Костантіні, «Падаюча зірка» (італ. Stella cadente) (Urania №1516, 2006)
• 2007 р. – Джованні Де Матео, «Post Mortem» (італ. Post Mortem), опубліковано як (італ. Sezione π²) (Urania №1528, 2007)
• 2008 р. – Донато Алтомаре , «Il dono di Svet» (італ. Il dono di Svet) (Urania №1540, 2008)
• 2008 р. – Франческо Версо, «Виробник посмішки», (італ. Il fabbricante di sorrisi), опублікований як «Електронна лялька» (італ. e-Doll) (Urania №1552, 2009)
• 2009 р. – Альберто Кола, «Лазар» (італ. Lazarus) (Urania №1565, 2010)
• 2010 р. – Майко Мореллін, «Чорний король»(італ. Il re nero) (Urania №1576, 2011)
• 2011 р. – Алессандро Форлані, «Позачасові»(італ. I senza-tempo) (Urania n. 1588, 2012)
• 2012 р. – П'єро Скіаво Кампо, «Чоловік за ступенем Кельвіна» (італ. L'uomo a un grado kelvin) (Urania №1600, 2013)
• 2013 р. – Глауко Де Бона, «Зірвані серця» (італ. Cuori strappati) (Urania №1612, 2014)
• 2014 р. – Сандро Баттісті, «Відреставрована імперія» (італ. L'impero restaurato), з Франческо Версо, «Кровопроливники» (італ. Bloodbusters) (Urania №1624: Il sangue e l'impero, 2015)[1]
• 2015 р. – Луха Б. Кремо, «Pulphagus» (італ. Pulphagus) (Urania №1636: Pulphagus® Fango dei cieli, 2016)[2]
• 2016 р. – П'єро Скіаво Кампо, «Печатка пернатого змія» (італ. Il sigillo del serpente piumato) (Urania №1648, 2017)[3]
• 2017 р. – Клаудіо Вастано, «Симбіонти» (італ. Simbionti), (Urania №1660, 2018)[4]
• 2018 р. – Франческа Каваллеро, «Тіні Морджеграда» (італ. Le ombre di Morjegrad), (Urania, 2019)[5]

21 березня 2017 року в блозі Urania було опубліковано оголошення про перше видання літературної премії «Urania SHORT» за кращу неопубліковану науково-фантастичну італійську історію. З нагоди першого видання, конкурс на участь у торгах передбачав, що фіналісти та переможець були обрані редакцією, але в конкурсі на 2018 рік формула змінилася, і передбачалось голосування читачів з публікацією у листопаді 2018 року трьох фіналістів. Після того, як підрахунок бюлетенів закінчився 15 січня 2019 року, було оголошено переможця 2018 року.[6] [7]

• Десять років нагороди Уранія
• Двадцять років нагороди Уранія
• 2038 la rivolta di F. Grasso e Memorie di un cuoco d'astronave di M. Mongai (vincitori del premio Urania) liberamente scaricabili
• Romanzi e racconti di Luca Masali liberamente scaricabili (occorre una registrazione gratuita)