Уриваєв Михайло Єгорович

Михайло Єгорович (Георгійович) Уриваєв (1887(1887), село Луховіци Зарайського повіту Рязанської губернії, тепер Московської області, Російська Федерація — розстріляний 5 листопада 1937, Москва, тепер Російська Федерація) радянський діяч промисловості, директор Коломенського машинобудівного заводу Московської губернії, голова Головного військово-промислового управління ВРНГ СРСР. Член ВЦВК, ЦВК СРСР. Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у 1923—1934 роках.

Уриваєв Михайло Єгорович
Народився 1887(1887)
село Луховіци Зарайського повіту Рязанської губернії, тепер Московської області, Російська Федерація
Помер 5 листопада 1937(1937-11-05)
Москва
Громадянство  Росія,  СРСР
Національність росіянин
Партія ВКП(б)

Життєпис

Народився в селянській родині. Закінчив сільську школу. Працював робітником Коломенського машинобудівного заводу Московської губернії.

Член РСДРП(б) з 1917 року.

З листопада 1917 року — голова Контрольної комісії Коломенського машинобудівного заводу Московської губернії.

У червні 1918 — січні 1920 року — начальник заводоуправління Коломенського машинобудівного заводу Московської губернії.

У липні — листопаді 1921 року — керуючий справами Московської губернської ради. Одночасно, з липня по вересень 1921 року — голова Московської губернської комісії допомоги голодуючим.

У жовтні 1921 — березні 1922 року — завідувач Московського губернського відділу управління.

У грудні 1921 — жовтні 1925 року — директор Коломенського машинобудівного заводу Московської губернії.

У 1926—1928 роках — начальник Гарматно-збройового кулеметного об'єднання.

У 1928—1930 роках — голова правління «Авіатресту».

У 1930—1931 роках — начальник Головного військово-промислового управління Вищої ради народного господарства (ВРНГ) СРСР.

З 1931 року — начальник Всесоюзного снарядного тресту.

До серпня 1937 року — начальник Ярославського паровозоремонтного заводу Народного комісаріату шляхів сполучення СРСР..

22 серпня 1937 року заарештований органами НКВС. Засуджений Воєнною колегією Верховного суду СРСР 5 листопада 1937 року до страти, розстріляний того ж дня. Похований на Донському цвинтарі Москви.

12 грудня 1956 року посмертно реабілітований.

Примітки

    Джерела

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.