Уршуля Ледуховська

17 квітня 1865 року в Лосдорфі, Нижня Австрія, у родині Антонія Ледуховського та Юзефини з роду Саліс-Зізерс народилася друга дитина, яку назвали Юлія. Всього у родині було семеро дітей[4].

Свята Уршуля (Урсула) Ледуховська

Брат Уршули — Влодзімеж (Володимир) Ледуховський — у майбутньому Генерал Товариства Ісуса[5], сестра — Марія Тереза Ледуховська — у 1975 році проголошена блаженною РКЦ[6]. Монахинею стала ще одна сестра Юлії — Ернестина.[7]

У 1883 році родина Ледуховських переїжджає до Ліпніци Мурованої, поблизу Кракова.

У 1885 році помирає батько, у 1886 році Юлія вступає до монастиря сестер Уршулянок у Кракові, знаного високим духовним рівнем вчительської і виховательської праці серед місцевих дівчат, а також з віддалених місцевостей Галичини та Росії. Через два роки вона склала перші чернечі обіти. Працювала вчителькою в школі та вихователькою в пансіоні при монастирі. У 1904 році Мати Уршула стає настоятелькою монастиря Уршулянок у Кракові.

У 1907 році після знайомства з петербурзським священником, настоятелем парафії св. Катерини Александрійської о. Костянтином Будкевичем з благословенням Папи Пія Х та разом з двома сестрами під світським іменем їде у Петербург і там очолює керівництво гуртожитку для дівчат при польській гімназії св. Катерини. Для цього Мати Уршуля вивчила російську мову та здала державний іспит для отримання диплому вчительки[7].

1908 рік. Збільшується спільнота сестер, яка живе у підпіллі, (на території Росії католики не мали права створювати монастирі) стає автономним домом уршулянок у Петербурзі, а Мати Уршуля його настоятелькою. В новіціяті, у повній конспірації, готуються до монашого життя наступні уршулянки.

1910 рік. На берегу Фінської затоки у місцевості Мерентяхті утворюється дім для спільноти. Там же, реалізовуючи педагогічні ідеї Матері Уршулі — гімназія з гуртожитком для дівчат.

1914 рік. Початок Першої світової війни стає причиною видалення Матері Уршулі, як громадянки Австрії, з Росії. Вона затримується у Скандинавії, спочатку у Стокгольмі, а потім в Данії. Поступово забирає сестер з воєнного Петербурга і разом з ними організовує школу для скандинавських дівчат.

Включається у життя місцевої Церкви і середовища, а також розпочинає співпрацювати з Комітетом Допомоги Жертвам війни, утвореним Генрихом Сінкевичем та Ігнацієм Падеревським у Швейцарії.

Тільки у 1920 році Мати Уршуля разом з сестрами повертається до Польщі, яка отримала незалежність.Петербурзька спільнота уршулянок оселяється в Пнєвах біля Познаня, а незабаром отримує від Святого Престолу дозвіл на переформування у Згромадження Уршулянок Серця Ісуса Конаючого (сірі уршулянки). 7 червня 1920 року папа Бенедикт XV затвердив нову конгрегацію. Головним напрямком її діяльності стала євангелізація через працю в галузі освіти і виховання. Зі старого кореня виростає нова гілка, яка прагне жити уршулянською духовністю, а також традицією виховання та навчання, як знаряддя євангелізації, одночасно шукаючи форм, які відповідають новим потребам, особливо людям убогим. Згромадження під керівництвом Матері Уршулі швидко розвивається. Утворюються доми і розпочинається діяльність в багатьох місцях Польщі і місійні осередки на Східних Кресах. Від 1928 р. Згромадження розпочинає працювати в Італії, а в 1930 році, товаришуючи дівчатам, які їдуть на заробітки до Франції, сестри організовують перші доми у Франції. Мати Уршуля формує сестри, щоб любили Бога понад усе, прагнучи, щоб жили просто, були покірними, а одночасно повні посвячення, творчі в розпочатих ініціативах праці для інших, особливо для дітей та молоді. Посмішку, радість душі і доброту вважала за особливо вірогідне свідоцтво зв'язку з Христом і цьому свідоцтву приписує великий євангелізаційний і виховний вплив. Вчить, що святість доступна кожному.

Багато подорожує відвідуючи спільноти і відповідаючи на нові пропозиції праці.

Підкреслюючи велику роль організацій, які допомагають в катехезі і релігійному вихованні переносить до Польщі, між іншим, Євхаристійну Круціату (сьогодні: Євхаристійний Рух Молодих).

Організовує видавництво часописів для дітей та молоді, сама пише для них статті, також книги для дітей. Активно бере участь в релігійному, культурному, суспільному житті країни, за що отримує високі державні нагороди.

Мати Уршула відзначалася великою любов'ю до Ісуса Христа і до кожної людини, незважаючи на релігійне визнання, переконання та позицію.

29 травня 1939 року Мати Уршула Ледуховська помирає у Римі на 75-му році життя.