Утоплена

«Утоплена» — лірично-фантастична опера на три дії (чотири картини) українського композитора Миколи Лисенка. Лібрето написане українським письменником і драматургом Михайлом Старицьким за мотивами оповідання Гоголя «Травнева ніч» або «Утоплена» зі збірки «Вечори на хуторі біля Диканьки».

Опера «Утоплена»
Композитор Лисенко Микола Віталійович
Автор лібрето Старицький Михайло Петрович
Мова лібрето українська
Джерело сюжету Травнева ніч, або Утоплена
Кількість дій 3 Дія (театр)
Рік створення 1883
Перша постановка 2 (14) січня 1885
Інформація у Вікіданих

Походження, історія та характеристики

Відразу після виходу остаточної версії своєї першої опери на гоголівську тему Різдвяна ніч (1883), Микола Лисенко звернувся до ще однієї новели Гоголя з тієї ж збірки. Лібрето до «Травневої ночі» (як і до попередніх опер Лисенка) підготував драматург Михайло Старицький, а очолювана ним мандрівна театральна трупа вперше поставила оперу.

Як і інші опери та оперети Лисенка цього періоду, музика «Утопленої» базується переважно на фольклорному натхненні, вона має пісенний характер в сольних та хорових партіях, мелодії та ритми — на українській народній музиці. Рівень складності оперних партій та супроводу відповідає засобам, які мав мандрівний і лише нещодавно професіоналізований театр Старицького; партитура, зрештою, вказує на ряд варіантів, які можна використовувати відповідно до таланту співаків. Однак на відміну від Різдвяної ночі, цього разу лібретист і композитор зберіг цілком казкову, фантастичну атмосферу шедевра Гоголя[1].

Прем'єра відбулася 14 (за другим юліанським календарем 2) січня 1885 року в Одеському оперному театрі[1][2]. Виступали найкращі актори тодішнього україномовного театру — Марія Завковецька, Михайло Садовський, Марко Кропивницький та Панас Саксаганський, декорації готував Італ Сарті, композитор також був присутній на репетиціях. Про прем'єру газета «Одеський журнал» писала: «Новітня малоросійська оперета „Утоплена“ мала великий успіх і, без сумніву, буде видатною новиною сезону. Викликам і оплескам, якими публіка наділила виконавців, автора лібрето Старицького, композитора М. Лисенка і декоратора Сарті, не було кінця. П'єса справді була обставлена надзвичайно мило і пройшла з тією жвавістю, яка характерна для трупи Старицького.» Оперу також виконували українські мандрівні трупи, такі як ансамбль М. Садовського, який вперше виконав її в Києві в 1895 р. та трупа П. Саксаганського.

Перший постійно діючий театр, заснований М. Садовським у Києві в 1907 р., Вперше поставив Утоплену у 1913 р. У головній ролі виступила відома співачка Марія Литвиненко-Волгемут, і Утоплена стала (разом з Наталкою Полтавкою) однією з найпопулярніших постановок, з прем'єри у вересні по лютий 1914 року її виконували 15 разів. Вона не зникла зі сцен навіть пізніше, наприклад, 28 липня 1919 р. цією оперою відкрили новозаснований Театр музичної драми в Києві.

Як і інші опери Лисенка, Утоплена зазнала низки неавторських переробок з 1930-х років, які мали пристосувати невибагливу партитуру до набагато більших можливостей великих професійних оперних театрів. У 1937 році вона була перероблена в «велику оперу» для Одеського театру — за ініціативою режисера В. Манзії та диригента С. Столермана — хормейстром і композитором П. Толшаковим. Він здійснив оркестрування партитури і завершив у 1-му акті картину української ночі, у 3-й симфонічній картині — марш Голови, а крім того, додав абсолютно новий 4-й акт — весілля Гали та Левки. Більшого поширення набула нова редакція, трохи більш вірна М. Вериковського в плані музики та М. Рильського в плані тексту, прем'єра якої відбулася в Києві 2 вересня 1950 р.[1]

За межами України більш відомою є однойменна опера на той сами гоголівський сюжет Миколи Андрійовича Римського-Корсакова під назвою «Травнева ніч» (1880).

Дійові особи

  • Левко, молодий козак тенор
  • Галя, його кохана — ліричне сопрано
  • Горпина меццо-сопрано
  • Голова, міський голова, батько Левка бас
  • Писар баритон
  • Винник — бас
  • Каленик — бас
  • Панночка (Утоплена) — драматичне сопрано
  • Русалки, подружки нареченої, хлопчики та дівчатка

Сюжет

Дія 1

Зовнішні відеофайли
Хор «Майська ніч або Утоплена», виконує Камерний хор «Галицькі передзвони»
Хор «Туман хвилями лягає», Солісти, хор (п/к Ю.Таранченка) та оркестр українського радіо (диригент Климентій Домінчен). Запис українського радіо 1950 р.
Русалчин хор, оркестр і хор КССМШ ім. Лисенка, диригує Оксана Линів

(Село в Україні: хати Ганна та Голови)

Темніє, а дівчата та хлопці повертаються з поля після роботи; вони також домовляються про вечірні прогулянки (хор «Туман хвилями лягає). Левко приїжджає на коні і з нетерпінням чекає зустрічі з коханою Галею (пісня Левка «Ой, ти місяцю-зоре). Коли він приїжджає до її котеджу, він приваблює її своєю піснею (речитатив, серенада ««Нічка спускається», арія «Не лякайся і не гайся»). Коли дівчина не виходить, він удає, що назавжди прощається з нею, і Галя нарешті вибігає і запевняє Левка, що вона думає лише про нього (Козаченьку милий). Обидвоє зізнаються у коханні (дует ««Дівчино кохана»)

Левко розповідає Галі історію напівзруйнованого котеджу з іншого боку ставу (Балада «Давно в тім будинку»). Колись у ньому жив сотник і його прекрасна дочка, але він взяв на старості молоду жінку, яка заздрила його дочці, й була до того ж відьмою. За дівчиною часто спостерігав зловісний чорний кіт; одного разу дівчина набралася мужності і напала на кота з ножем, відрізавши йому лапу. За мить вона виявила безруку мачуху. Сотник прокляв дочку і вигнав його з дому. Дівчина потонула в горі у ставку і стала королевою душ потонулих дівчат і врешті-решт зуміла забрати у воду і мачуху, але вона змінилася настільки, що потонула дівчина не змогла впізнати її серед своїх супутниць.

Незабаром настає вечірня прогулянка. П'яний Каленик спотикається, виходячи з трактиру (Пісня «Коли б мені зранку), п’яного його відправляють до хати Голови. Коли всі розходяться, Левко стає непоміченим свідком того, як його батько - Голова села, залицяється до Галі, і ніколи не погодиться на її шлюб із Левком (Тріо «Боже, що ж мені почати). Левко дуже злий і просить про допомогу своїх друзів, які також обурені тим, що такий запліснявілий старець залицяється до молодої дівчини (Фінал).

оперні номери
Інтродукція
 1Хор «Туман хвилями лягає»
 2Пісня (Левко) «Ой, ти місяцю-зоре»
 3Речетатив і Серенада (Левко) «Нічка спускається»»
 4Арія (Левко) «Не лякайся і не гайся»
 5Кантилена (Галя) «Галі Козаченьку милий»
 6Дует (Галя і Левко) «Дівчино кохана»
 7Баллада (Левко) «Давно в тім будинку»»
 8хор «Туман яром»
 9парубочий хор «Туман яром котиться»
 10жіночий хор (Троїцька) «Ой зав’ю вінки»
 11Пісня Каленика «Коли б мені зранку горілочки склянку»
 12Тріо (Галя, Левко, Голова) «Боже, що ж мені почати»
 13Фінал (Левко, парубочий хор «А в нашого Голови»)

Дія 2

(В хаті голови)

оперні номери
Антракт
Перша картина
 14пісні Горпини «Ой, не вийду я на морижок» і «Доки ж мені журитися»
 15Пісня-романс (Писар) «Горпино Стахівно, горить»
 16Пісня (Писар) «Як вступив я в цю світлицю»
 17Дует (Писар і Горпина) «Ой, капусто, ой, розсадо моя»
 18Терцет (Голова, Винник, Горпина) «В мене жінка, ой, біда»
 19Парубочий хор «А в нашого Голови» (повтор № 13)
 20Фінал першої картини (Голова, Писар, Винники, Каленик, Горпина, подруги нареченої) «Свят! Свят! Це зовиця»
Друга картина
 21Левко і парубочий хор «А в голови з нашого села»
 22Парубочий хор «Ой гоп, таки так!»
 23Фінал другої дії

Дія 3

(Біля руїн будинку сотника)

оперні номери
 24Інтродукція та пісня Левка «Ой, не спиться й не лежиться»
 25Чарівний сон «Ой, місяцю ясний»
 26Русалчин хор «Вже місяць над нами високо»
 27Танок русалчин «Ох і глупої пори»
 28Сцена й арія (гра у ворона і остання арія Панночки) «я вільна рибчина»
 29Фінал, (дівочий, парубочий хор, Левко, Галя, Голова, Писар, Горпина, Винник, Каленик)
 30Cцена заручин «Батько нас благословляє», хор «Честь тобі, Голово, й слава!»
 31Фінальний прославний хор «Слава нашим молодятам!»

Джерела

  1. Опера Николая Лысенко «Утопленница» («Майская ночь») (in: Оперный словарь, 1965) (рос.). Классическая музыка (www.classic-music.ru). 1 червня 2011. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 17 квітня 2021.
  2. Amadeusonline – Almanacco di Gherardo Casaglia (італ.). Amadeusonline. 2005.[недоступне посилання з листопада 2021]

Література

  • Ізваріна Олена Миколаївна. Микола Лисенко і Петро Сокальський: "Майська ніч" М. Гоголя та гоголівська тема в український опері: Дис... канд. мистецтвознавства: 17.00.03 / Національна музична академія ім. П. І. Чайковського. — К., 1996. — 195 с.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.