Меццо-сопрано

Меццо-сопрано (італ. mezzo-soprano від mezzo — половина, середина і soprano — верхній) — жіночий співочий голос з робочим діапазоном від ля малої октави до до третьої октави.

Основні вокальні діапазони
Жіночі
Сопрано
Мецо-сопрано
Контральто
Чоловічі
Контратенор
Тенор
Баритон
Бас

Реальне використання

Деякі ролі, призначені для сопрано, часто виконують меццо-сопрано. Це надає ролям повноту і драматичну глибину, що часто їм підходить. До таких ролей відносяться Деспіна в опері «Так чинять усі» і Церліна в «Дон Жуан» Вольфганга Амадея Моцарта. Інші ролі, призначені для драматичних сопрано, розташовані між сопрано і меццо. Меццо часто грають Сантуццу в «Сільській честі» П'єтро Масканьї, леді Макбет в «Макбеті» Джузеппе Верді, і навіть Ізольду в «Трістані та Ізольді» Ріхарда Вагнера. Ці приклади показують, що кордон між сопрано і меццо-сопрано чітко не визначений.

Різновиди

У вітчизняній традиції розрізняють два види меццо-сопрано — Ліричне і драматичне[1], натомість в західній, подібно до сопрано — три види, також колоратурне[2]:

  • Колоратурне меццо-сопрано (італ. Mezzosoprano leggero). Ролі, яку вони співають часто вимагають не тільки володіння нижнім регістром, але й верхньою теситурою для виконання швидких пасажів і прикрас. Колоратурні меццо-сопрано можуть співати роль субреток або ліричних меццо-сопрано.

До колоратурного меццо-сопрано відносять такі партії[2] — ** Розіна («Севільський цирульник», Джоаккіно Россіні)

  • Ліричне меццо-сопрано (італ. Mezzosoprano lirico), гладкий і чутливий голос, добре підходить для ролей травесті.

До ліричного меццо-сопрано відносять такі партії[2] — ** Керубіно («Весілля Фігаро», В. А. Моцарт)

  • Драматичне меццо-сопрано (італ. Mezzosoprano drammatico) має сильний середній регістр, теплий високий регістр і загалом потужніший, ніж ліричне або колоратурне меццо-сопрано.

До драматичного меццо-сопрано відносять такі партії:[2]

Джерела
  • Меццо-сопрано // Лисько Зіновій. Музичний словник. Репринт. Вид. К. : Музична Україна, 1994. 168 с.

Посилання

Примітки
  1. стаття в БСЭ. Архів оригіналу за 9 вересня 2010. Процитовано 21 березня 2012.
  2. Boldrey, Richard (1994). Guide to Operatic Roles and Arias. Caldwell Publishing Company. ISBN 978-18-7776-164-5.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.