Утятниця

Утятниця[1] або гусятниця[2] (англ. punt gun, duсk gun)[3] — великокаліберний дробовик для полювання на качок та гусей, що нині майже не використовується. Характерними ознаками цієї рушниці є великий калібр, довге дуло та здатність до масового ураження цілей на значній відстані одним пострілом.

Полювання на качок на човні з утятницею.

Конструкція

Калібр деяких утятниць сягає 5 сантиметрів, а вага заряду дробу — півкілограма. Такі рушниці здатні одним пострілом вбити до 50 птахів. Рушниці зазвичай закріплювалися на човнах, звідси одна з англійських назв цієї зброї (англ. punt — плоскодонка).[3] Наведення звичайно здійснювалося поворотом човна.

Правовий статус

Утятниці призвели до швидкого винищення водоплавної птиці. Тому вже в XIX столітті було законодавчо обмежено їх використання. У більшості штатів США полювання з утятниці було заборонене до 1860-х років. У Великій Британії закон обмежує калібр утятниць 44 міліметрами.

Згадки в літературі

Є ще один «сорт» рушниці, що його спеціально замовляють аматори для себе. Це так звана утятниця. Величезний ствол, страшенна ложа, — набивають її силою пороху й дробу, не несуть, а везуть до озера, де восени табуняться дикі качки. І бахкають. Щоб стріляти з утятниці, треба вміти добре робити заднє сальто. Утятниця, положим, сама вам сальто зробить, але краще вистрілити і зразу ж самому йти в сальто. Буде легше. — Чого це вас так покандзюбило? — запитав я в одного мисливця. — Е, це вже давно! Років з десять тому! З утятниці стрельнув! Не розгинаюсь, не розгинаюсь, десять літ уже не розгинаюсь!

— Остап Вишня. «Ружжо»[1]

Примітки
  1. Остап Вишня. «Ружжо» // Мисливські смішки. — Збірник. — К. : Державне видавництво художньої литератури, 1958. — 234 с.
  2. Анатолій Дімаров. Гусятниця // Божа кара. — 2009.
  3. Тим Скоренко (20 октября 2009). Гусиная бойня: Пантган. Оружие (рос.). Популярная механика. Процитовано 20 лютого 2016.

Посилання

Джерела
  • В. А. Паутов. Толковый словарь охотничьих терминов. 2001.
  • Диалектная лексика. Наука, 1971. С. 17.
  • Л. В. Ефимова. Русский народный костюм. Гос. исторический музей, 197?. С. 3.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.